WWW.KONFERENCIYA.SELUK.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА - Конференции, лекции

 

Pages:   || 2 | 3 |

«Материалы научно-практической конференции с международным участием ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА (Под общей редакцией Заслуженного врача Украины, д.мед.н., доктора ...»

-- [ Страница 1 ] --

Министерство здравоохранения Украины

ГУ «Научно-практический медицинский

реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины»

Материалы

научно-практической конференции

с международным участием

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ

РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

(Под общей редакцией Заслуженного врача Украины,

д.мед.н., доктора философии, проф. О. А. Панченко) Киев КВИЦ 2013 УДК 616-08-059:004.9 ББК -5*54.1 И 741 Рекомендовано Научным Медицинским Советом Государственного учреждения «Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины», протокол № 1 от 15.01.2013 г.

Рецензенты:

Майоров О.Ю. — д.мед.н., проф., академик АН ТК Украины Рыжов А.А. — д.фарм.н., доц.

Главный редактор:

Панченко О.А. — д.мед.н., доктор философии, проф., Заслуженный врач Украины Члены редакционной коллегии:

Минцер О.П. — д.мед.н., проф., з.д.н.т. Украины, академик Академии информатизации Горбань А.Е. — к.мед.н.

Радченко С.М. — к.мед.н.

Антонов В.Г. — ведущий инженер ОМИС Гаража М.В. — мл. науч. сотрудник, аспирант И 741 Информатизация реабилитационного процесса: сборник научных работ / Под общ. ред. д.мед.н., проф., Заслуженного врача Украины О.А. Панченко. — Киев: КВИЦ, 2013. – 162 с.: ил.

ISBN В сборнике представлены научные труды специалистов в области медицинской информатики и реабилитации. Рассматриваются проблемы информационного обеспечения медицинских учреждений на современном этапе, применения иформационных технологий в диагностике и реабилитации пациентов с различной патологией.

Сборник предназначен для профессионалов в области ИТ-технологий, врачей, студентов, преподавателей медицинских ВУЗов, в том числе для тех, кто интересуется последними достижениями медицинской информатики.

УДК 616-08-059:004. ББК -5*54. ISBN © Панченко О.А.,

СОДЕРЖАНИЕ

Приветствие Министерства здравоохранения Украины к участникам конференции Приветствие Константиновской районной государственной администрации Донецкой области к учасникам конференции Приветствие Научно-практического общества неврологов, психиатров и наркологов Украины к учасникам конференции Панченко О.А.

Информатизация медицинских учреждений практического звена Мінцер О.П., Бабінцева Л.Ю.

Інформатизація профілактичної медицини Козявкін В.І., Качмар О.О., Аблікова І.В., Маркелов В.Е., Качмар Б.О.

Інтернет-система домашнього ігрового тренування рухових порушень Зайцев О.М.

Вплив інформаційних технологій на стан здоров’я населення на етапі реформування охорони здоров’я Кутько И.И.

Медицинские информационные технологии:

вопросы обучения медперсонала Антонов В.Г., Жуков А.П.

Системы информационного обеспечения в проекте нового медицинского учреждения Гадиев Д.Р., Оленчук А.В., Килесса Г.В., Асанов Э.Э., Гольдберг Д.Л., Григорьев П.Е.

Создание медицинской автоматизированной системы с помощью CMS/CMF DRUPAL Килесса Г.В., Гольдберг Д.Л., Асанов Э.Э., Оленчук А.В., Гадиев Д.Р., Григорьев П.Е.

Концептуальная модель автоматизированной системы управления 4 Материалы научно-практической конференции с международным участием Панченко О.А., Радченко С.М.

Опыт применения «Маршрутизации» пациентов в условиях Марценюк В.П., Сельський П.Р.

Ефективність використання інформаційних та телемедичних технологій на первинному рівні надання Завадский В.А., Мальгота А.А., Прохоров В.А.

Роль информационно-технического обеспечения ФАП Булатецкий Н.Н., Антонов В.Г.

Телемедицинские технологии взаимодействия первичного звена и вышестоящих учреждений в оказании Панченко О.А., Антонов В.Г., Ткаченко В.Л.

Об автоматизации планирования лечебных процедур в модуле «Маршрутизации» медицинской информационной системы Колесниченко В.А.

Информационные технологии в исследовании вертикальной позы в норме и у больных Красножон С.В.

Реабилитационные направления медицинского обеспечения Владзимирский А.В.

Телереабилитация: принципы, системы, эксплуатация (лекция) Никитенко С.Н., Тетюра С.М., Горшков О.Г.

Особенности применения систем видеоконференцсвязи в Белокриницкий В.С., Завадский В.А., Плешко Э.А., Прохоров В.А.

Угроза мобильных телефонов и компьютеров здоровью человека и профилактика как средство оздоровления

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

Змиевский А.В.

Влияние хронического стресса на активность системы АТФ-аз в тимоцитах и лимфоцитах у крыс, и возможность коррекции нарушений энергетического обмена внутренним приёмом минеральных вод Бахолдина Е.И.

Исследование иммунотропного действия маломинерализованных минеральных вод в эксперименте Родомакин М.В.

Влияние маломинерализованной гидрокарбонатной натриевой, борной минеральной воды “свалявская” на проявления стресс-индуцированной эндогенной интоксикации у крыс Ярошенко Н.А.

Психоэмоциональное состояние крыс при хроническом эмоционально-иммобилизационном стрессе и его коррекции Олешко А.Я.

Влияние маломинерализованных минеральных вод на процессы метаболизма у крыс с хроничсеким стрессом и Гуща С.Г.

Дослідження особливостей біологічної дії маломінералізованої мінеральної води с. Лучинці Івано-франківської області в експерименті 6 Материалы научно-практической конференции с международным участием

ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ



Створення якісно нової системи охорони здоров’я з урахуванням позитивного досвіду вітчизняної медицини та кращих досягнень розвинених країн невідкладна вимога часу. Реформування охорони здоров'я – це не тільки розширення джерел фінансування та раціонального використання ресурсів, але й втілення новітніх технологій, у тому числі інформатизації охорони здоров'я. Саме інформаційні технології дозволяють суттєво удосконалити організаційні форми надання медичної допомоги, забезпечити її своєчасність та профілактичну направленість. Створення єдиного інформаційного поля та електронного реєстру пацієнтів – актуальна задача, рішення якої надасть динамічності медичній допомозі, сприятиме цільовій направленості, індивідуалізації допомоги та виробленню оптимальної маршрутизації пацієнтів.

Впровадження ефективних сучасних, економічно виправданих методів лікування, реабілітації та профілактики захворювань з використанням інформаційних технологій повинно неодмінно супроводжуватися наук

овими дослідженнями в цьому напрямі та обговоренням їх результатів на таких наукових форумах.

Інформатизація реабілітаційного процесу, що є темою конференції, пов'язана з широким спектром питань. Насамперед – це загальні питання інформатизації охорони здоров'я України. Створена Координаційна рада МОЗ України з питань інформатизації сфери охорони здоров’я. Розроблена Концепція інформатизації сфери охорони здоров'я на 2012—2020 роки. Для впровадження інновацій у життя планується створення інформаційно- аналітичних центрів. У цьому руслі проведення науково-практичної конференції не тільки поглиблює досвід учасників, але й сприяє пошуку оптимальних рішень нагальних задач інформатизації охорони здоров'я.

Медичні інформаційні системи, телемедицина, дистанційне навчання медичних кадрів – це ті актуальні напрямки інформатизації, без яких неможливо уявити сучасну медицину. Тому проведення науково-практичної конференції “Інформатизація реабілітаційного процесу” є обґрунтованим, об'єктивно виправданим за поставленими цілями.

Бажаю учасникам конференції плідної роботи, результативної наукової дискусії та втілення наукових розробок у практичні досягнення!

Заступник Міністра

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

ПРИВЕТСТВИЕ КОНСТАНТИНОВСКОЙ

РАЙОННОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ

АДМИНИСТРАЦИИ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ

От имени районного руководства искренне приветствую Вас с началом работы и уверен, что этот научный форум станет новым шагом в решении такого важного для государства вопроса, как обеспечение качества медицинской помощи и повышения общего уровня здоровья людей.

Реформирование системы здравоохранения, подразумевающее в первую очередь улучшение работы первичной медико-санитарной помощи и экстренной медицинской помощи, требует решения ряда вопросов по реструктуризации медучреждений районного звена, созданию новых организационных форм и управленческих решений предоставления медицинской помощи сельским жителям.

В этой связи, вопросы, стоящие на повестке дня конференции, а именно:

информатизация практической медицины, телемедицинские технологии оказания медицинской помощи, новые формы обучения медицинских кадров, весьма актуальны.

Символично, что конференция “Информатизация реабилитационного процесса” проходит в стенах этого учреждения. РДЦ является флагманом не только по внедрению инновационных реабилитационных технологий, но и органично сочетает науку, практику и образование.

Мы глубоко благодарны за квалифицированную медицинскую помощь, оказываемую жителям района, за работу по улучшению ее доступности и качества, в том числе и с применением последних достижений в области медицинских информационных технологий.

Выражаю надежду, что конференция будет способствовать более глубокому пониманию и осознанию всего комплекса проблем информатизации здравоохранения и их успешному решению.

Желаю плодотворной и интересной работы, теплого общения в кругу коллег, полезных идей.

Председатель Константиновской районной государственной 8 Материалы научно-практической конференции с международным участием

ПРИВЕТСТВИЕ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКОГО

ОБЩЕСТВА НЕВРОЛОГОВ, ПСИХИАТРОВ

И НАРКОЛОГОВ УКРАИНЫ

событием – открытием научно-практической конференции с международным участием «Информатизация реабилитационного процесса» по весьма актуальной и злободневной проблеме.

В период реформирования системы здравоохранения в Украине особое значение придается новым методам диагностики, лечения, реабилитации и профилактики с применением высокоэффективных информационных технологий, что представляет собой новое перспективное направление в современной мировой медицинской науке. Наша конференция знаменует новый этап в развитии отечественной медицинской науки.

Уверен, что прослушанные доклады и заинтересованный обмен мнениями явятся новым крупным шагом в развитии информационных технологий в медицине.

И, конечно же, следует отметить, что неспроста местом проведения этого высокого научного форума является Государственное учреждение “Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр Министерства здравоохранения Украины”. Этот центр, как всегда и во всем, смело, по-новаторски делает нужное и важное дело: уже внес весомый вклад в криобиологию и криомедицину, диагностику психофизиологических качеств водителей автомобильного транспорта;





в развитие новых форм оказания высокоспециализированной и высококвалифицированной медико-психологической помощи пациентам с пограничными нервнопсихическими расстройствами, которые в настоящее время имеют тенденцию к значительному роста; в организацию системы медико-диагностической и реабилитационной помощи ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС и др.

Сегодня в Украине активизировались усилия, направленные на создание электронных баз данных с целью максимальной автоматизации накопления и обработки медицинской информации. Реабилитационно-диагностический центр является передовым учреждением в системе здравоохранения, которое имеет уникальный опыт создания и ведения баз данных пациентов, обращающихся за медицинской помощью.

Именно здесь на практике информационные технологии поставлены на службы врачу и пациенту.

Позвольте пожелать организаторам и всем участникам данной высокорейтинговой конференции доброго здоровья, счастья, новых творческих удач и свершений на благо самой большой ценности человечества – здоровья!

Член научно-практического общества, неврологов, психиатров и наркологов Украины, член редакционного совета газеты «Новости медицины и фармации»,

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

УДК 614.21:004. Панченко О.А., д.мед.н., проф., Заслуженный врач Украины

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ МЕДИЦИНСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ

ПРАКТИЧЕСКОГО ЗВЕНА

ГУ «Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины»

К одной из важнейших сфер применения современных информационных технологий относится здравоохранение. Развитие информационных и телекоммуникационных технологий в этой сфере способствует повышению эффективности предоставления медицинской помощи, что в конечном итоге создает комплексный социально-экономический эффект в виде снижения процентов смертности, инвалидности, увеличения доли активной рабочей силы и продолжительности жизни.

Движущей силой ускорения процессов информатизации должно стать постановление Кабинета Министров Украины от 6 июня в 2012 г. № 546, которым утверждено “Положение об электронном реестре пациентов”. Положение определяет процедуру создания и функционирования электронного реестра пациентов. Основной целью создания реестра является повышение эффективности медицинской помощи, обеспечения своевременности ее предоставления и достоверности статистической информации. По сути это первый серьезный шаг государства в области информатизации медицины, который должен стимулировать широкое внедрение медицинских информационных систем в учреждениях практического здравоохранения.

Следует отметить, что до сих пор медицинские информационные системы носят в некоторой степени экзотический характер. Лишь немногие лечебно-профилактические учреждения уделяют автоматизации серьезное внимание. В основном вся информатизация представляет собой либо самостоятельную разработку для собственных нужд отдельных автоматизированных рабочих мест, чаще всего – для сбора статистики и решения отдельных узких медицинских задач. Многие из известных разработчиков существующего ПО для медицины вышли как раз из таких проектов когда одна удачная разработка для какого-то конкретного учреждения приобретала известность, а с ней – и первые попытки тиражируемого распространения. На фоне медленно растущего интереса к информатизации к настоящему времени все же сформировался некоторый рынок МИС. Этому способствовали изданные в свое время соответствующие приказы МЗ Украины: № 147 от 05.05.2003г. «Щодо упорядкування 10 Материалы научно-практической конференции с международным участием впровадження в дiяльність лікувально-профілактичних закладів програмних продуктів типу «ПОЛІКЛІНІКА» та «СТАЦІОНАР», который поднял вопрос стандартизации ПО и явился основой для выработки разработчиками ПО и ЛПУ общих правил взаимодействия; №330 от 05.07.2005г. «Про запровадження ведення електронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально- профілактичних закладах», который регламентировал ведение медицинской электронной документации; №261 от 26.03.2010г. «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я», который послужил основой для начала реального применения телемедицинских технологий в медицинских учреждениях. Последний из указанных приказов разрешил использовать новое направление оказания медицинской помощи.

Благодаря быстрому развитию Интернета и средств видеоконференцсвязи, становятся широкодоступными следующие направления использования телемедицины в практической деятельности медицинских учреждений [1]:

– дистанционные консультации и наблюдения за больными;

– проведение научных симпозиумов, совещаний;

– дистанционное обучение специалистов новейшим медицинским технологиям.

Воплощение в жизнь указанных направлений в Украине стратегически важная задача практического здравоохранения. Ее решение приблизит высококачественную медицинскую помощь к отдаленным регионам, обеспечит новый уровень взаимодействия работников здравоохранения с центральными научноисследовательскими и диагностическими центрами и повысит эффективность использования дорогостоящей медицинской аппаратуры, поднимет уровень квалификации медицинского персонала. Для реального осуществления этой задачи нужны в первую очередь следующие шаги:

1. Дальнейшее совершенствование нормативно-правовой базы. Так, “Положение о телемедицинском центре” есть, и такие центры создаются. Но штатных нормативов нет. Не определен вопрос оплаты труда консультантов.

Работа на общественных началах не способствует эффективному функционированию телемедицинских центров.

2. Обеспечение высокоскоростным Интернетом. Если говорить о городских медицинских учреждениях, то здесь технических препятствий нет. Сельские же районы могут пользоваться либо Интернетом через мобильную низкоскоростную связь, либо неимеют даже таковой. Сейчас, после выборов на каждом избирательном участке осталось оборудование, обеспечивающее нужные параметры. Можно бы было задействовать его в медицинских целях.

Что касается медицинских информационных систем, несмотря на то, что их развитие началось еще в 80-е годы прошлого столетия, сегодня реально

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

можно говорить только о начальной стадии. Из-за разрозненности и неопределенности до сих пор не сложилось даже единого толкования термина «медицинская информационная система». Каждая компания-разработчик или отдельные специалисты в этой области понимают под термином МИС подчас заметно разные вещи. Попытки систематизации и упорядочивания терминологии и классификации стали появляться, фактически, лишь в последнее время.

Под МИС могли понимать все что угодно – начиная от небольшого приложения для занесения талонов амбулаторного пациента и карт выбывшего из стационара с последующим расчетом нескольких отчетов – и до по-настоящему крупных систем, насчитывающих сотни функций с возможностью полноценной автоматизации всего ЛПУ. Получалось, что достаточно было просто создать некое приложение для ЛПУ – и оно уже претендовало на термин «МИС».

Вместе с этим в последнее время специалисты все-таки стараются разделять понятия «информационные системы для здравоохранения» (как некий общий класс отраслевого программного обеспечения) и «медицинские информационные системы», как его часть. Все чаще под МИС понимаются решения, предназначенные для автоматизации в первую очередь именно клинической деятельности, включая обязательное ведение электронной медицинской карты, автоматизацию труда врача и медицинской системы – с потенциалом на комплексную автоматизацию ЛПУ в целом. Всего на начало 2012 г. количество решений, подпадающих под это определение, например, по Российской Федерации составляет примерно 60 [2]. Наиболее известные разработки в Украине не насчитывают и 10. Причем, из них не все можно назвать продуктами, т.е. действительно тиражируемыми и так или иначе поддерживаемыми разработками.

Анализ предлагаемых украинскими разработчиками МИС показывает тенденцию на комплексное решение разносторонних задач лечебного учреждения, но при более глубоком исследовании этого процесса возникают некоторые вопросы:

1. Несмотря на наличие достаточно серьезно проработанных программных решений, фактически отсутствует опыт полного перехода на электронный принцип хранения и обработки информации. Имеется ряд серьезных преград, через которые не могут перешагнуть даже современно оснащенные медицинские учреждения в собственном стремлении отказаться от бумажных носителей информации и повысить эффективность в организации своей работы. И этому есть ряд причин.

Во-первых, существующая в Украине правовая база не обеспечивает должного уровня юридической защиты медицинских работников, применяющих информационные технологии в повседневной практике. Ряд медицинских документов должен быть обязательно на бумажных носителях. Так, уже упомянутый 12 Материалы научно-практической конференции с международным участием Приказ МЗ Украины №330 от 05.07.2005г. “Про запровадження ведення електронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально-профілактичних закладах”, разрешая вести электронные варианты учетных форм, которые используются в лечебно-профилактических заведениях при условии внедрения соответствующих прикладных программных продуктов типа “ПОЛИКЛИНИКА”, “СТАЦИОНАР”, исключает из разрешенных целый перечень. Один из последних приказов МЗ №666 “Про затвердження Порядку ведення електронного реєстру пацієнтів Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та м. Києва” от 30.08.2012г. определяет основной информационной единицей для Реестра форму первичной учетной документации № 025/о “Медицинская карта амбулаторного больного”, утвержденная приказом Министерства здравоохранения Украины от 14 февраля 2012 года № 110. Обращаясь к последнему, читаем п. 25.:

“У разі ведення форми № 025/о в електронному форматі в неї має бути включена вся інформація, яка міститься на затвердженому паперовому носії. Дані щоденника мають бути роздруковані та засвідчені підписом лікуючого лікаря”. Что из этого следует? Создается дополнительная нагрузка для медперсонала, поскольку приходится дублировать медицинскую документацию. Как бы не была хороша МИС, она при существующих условиях, не придаст энтузиазма персоналу, ее эксплуатирующего.

Во-вторых, финансовые ресурсы большинства учреждений здравоохранения пока не позволяют приобрести достаточное количество компьютерной техники и дорогостоящего программного обеспечения для комплексной автоматизации. А, если и удается получить финансирование под целевой проект, в дальнейшем нет средств на поддержку и развитие внедренной МИС.

В третьих, в Украине фактически отсутствует школа, которая бы готовила профессионалов высокого уровня в области разработки, внедрения и поддержки МИС. Зачастую функции ИТ-специалиста в учреждении выполняют медработники-самоучки по этой специальности. Уровень зарплат в других отраслях существенно выше, поэтому квалифицированных ИТ-специалистов в медицине мало.

В четвертых, возрастающие требования к знаниям врача в области медицинских информационных технологий накладывают на него обязанности, не свойственные его основной деятельности. Наличие компьютера на рабочем месте не является залогом решения проблемы – у практикующего врача не так уж много свободного времени для освоения требуемой информации. Необходимо решать вопросы обучения медицинских кадров, помощи в приобретении навыков для применения современных информационных технологий, создавать учебные материалы, пособия и т.д. Для примера можно привести изданное в текущем году учебно-справочное пособие “Информационные технологии в

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

практике врача” (Авторы: Панченко О.А., Банчук Н.В., Пономаренко А.Н., Толстанов А.К., Антонов В.Г.) [3].

2. Каждая из разрабатываемых в Украине МИС имеет свою специфику по структуре баз данных и технологии доступа к ним. Из-за отсутствия единых подходов (стандартов/протоколов) все они, естественно, имеют различия: по глубине решаемых задач, по составляющим МИС программным модулям, по преемственности, унифицированности и т.д. Единственное, что их объединяет – наличие в каждой, в том или ином виде, модуля “История болезни” и некоторых других. Сейчас, когда актуализировалась задача информатизации медицинской отрасли (приказ № 471 от 02.07.2012 “Про створення Координаційної ради Міністерства охорони здоров’я України з питань інформатизації сфери охорони здоров’я) необходим переход к новому этапу унифицированной комплексной автоматизации медицинских учреждений, которая даст возможность на практике создать единое всеукраинское медицинское информационное пространство. Для решения этой задачи разработчики МИС должны, в первую очередь, решить вопрос создания интерфейса локальных МИС к банку медицинских данных реализации передачи (выгрузки) данных для экспорта информации в Электронный реестр пациентов МЗ Украины, а именно сведения о:

– физическом лице согласно утвержденным МЗ Украины медицинских учетных формах;

– учреждении здравоохранения, в котором пациенту оказана медицинская помощь;

– виде предоставленной пациенту медицинской помощи;

– лекарственных средствах и изделиях медицинского назначения, закупленных для лечения пациента за средства государственного и местных бюджетов;

– согласии пациента на обработку его персональных данных.

Также в дальнейшем должны соблюдаться установленные стандартные подходы к проектированию новых модулей МИС.

Что касается стимулов развития – нужна новая концепция информатизации сферы здравоохранения, в которую должны быть заложены базовые принципы взаимодействия объектов и субъектов при обработке медицинской информации. Главными условиями “информационной реформы” в новой концепции должны быть:

– разработка соответствующей нормативно- правовой базы;

– должный уровень финансирования;

– подготовка высококвалифицированных ИТ-специалистов, новые подходы к повышению квалификации медицинских кадров;

– концентрация научно-технического потенциала для разработки и внедрения новаторских решений.

14 Материалы научно-практической конференции с международным участием Обеспечив эти условия, можно с уверенностью говорить о готовности к выполнению задач нового уровня информатизации здравоохранения в целом и отдельных медицинских учреждений в частности: создание современной информационно-телекоммуникационной сети здравоохранения; внедрение электронного реестра пациентов, электронного документооборота и электронной цифровой подписи; формирование многоуровневых информационно-аналитических систем; создание современных цифровых аппаратно-программных комплексов; создание системы медицинских ресурсов и обеспечение доступа к ним как медработников, так и обычных граждан; реорганизация системы подготовки и переподготовки медицинских кадров на основе современных технологий обучения с применением Интернета и т.д.

Решение этих задач будет способствовать ликвидации отставания от передовых стран мира, ускорению вхождения в информационное пространство международной медицинской общественности, поднятию уровня управления здравоохранением, повышению качества и доступности медицинской помощи, развитию образования и науки.

Литература:

1. Гусев А. В. Медицинские информационные системы в России: текущее состояние, актуальные проблемы и тенденции развития / А. В. Гусев // Информационные технологии в медицине. — М.: Радиотехника, 2012. – С. 39–40.

2. Информатизация реабилитационно-диагностического процесса в современных медицинских учреждениях / О. А. Панченко, А. Н. Пономаренко, А. Е. Горбань [и др.] // Реабилитация и абилитация человека. Клиническая и информационная проблематика: материалы V научно-практической конференции.

Константиновка, 7 ноября 2011г. – К.: КВИЦ, 2012. — С. 175–189.

3. Информационные технологии в практике врача / О. А. Панченко, Н. В. Банчук, А. Н. Пономаренко, А. К. Толстанов, В. Г. Антонов. – К.: КВИЦ, 2012. – 354 с.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

УДК 614.2:61:681. Мінцер О.П., д.мед.н., проф., з.д.н.т. України, Бабінцева Л.Ю., к.фарм.н., доц.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ

Національна медична академія післядипломної освіти Медична галузь тісно пов’язана з накопиченням і обробленням значних обсягів інформації. Від якості методів роботи з інформацією залежить ефективність надання першої допомоги та в подальшому лікування пацієнта.

Проте пріоритетним завданням слід вважати збір, збереження, оброблення й узагальнення інформації щодо здоров’я населення.

Найважливішими слід визначити забезпечення динамічної оцінки суспільного здоров’я й інформаційну підтримку ухвалення рішень, що направлені на його покращання, координацію організації та проведення науково-обґрунтованих заходів із первинної та вторинної профілактики неінфекційних захворювань і зміцнення здоров’я населення на популяційному, груповому й індивідуальному рівнях;

організацію та проведення заходів в області гігієнічного навчання і виховання населення; проведення й аналіз моніторування неінфекційних захворювань і їх чинників ризику; інформаційне забезпечення закладів охорони здоров’я та пацієнтів з питань профілактики захворювань, збереження і зміцнення здоров’я населення.

На основі типових моделей пацієнтів, що враховують їх демографічні характеристики, стан здоров’я, результати діагностичних досліджень, формуються програми ведення основних груп контингенту. Ці програми дозволяють задавати значення показників стану здоров’я, що повинні контролюватися або досягатися в рамках реалізації програм, створювати шаблони проведення необхідних для цього лікувально-діагностичних заходів і контролювати їх виконання.

Інформатизація профілактичної медицини має включати щонайменш чотири сегменти інформаційних завдань: сегмент інформаційного відображення здоров’я населення; сегмент відображення характеристик навколишнього середовища; сегмент генетичної паспортизації, як методу популяційного скринінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз; сегмент управління ризиками захворювань. Крім того, він має кластер позитивних показників здоров’я людини, в тому числі відзеркалюючих психічне здоров’я, біологічне (репродуктивне) здоров’я, соціальне здоров’я тощо.

Мета роботи. Виявлення основних складових майбутньої єдиної інформаційної системи охорони здоров’я.

16 Материалы научно-практической конференции с международным участием Результати та їх обговорення.

1. Інформаційне відображення здоров’я населення.

Існуючі на сьогодні дефініції здоров’я від “благополуччя” (Всесвітня організація охорони здоров’я ВООЗ) до “рівноваги з навколишнім середовищем” та “оптимального функціонування органів і систем” не дають достатньої інформації, придатної для формування управляючих впливів, про керований об’єкт.

Численні спроби охарактеризувати індивідуальне здоров’я прямими показниками та побудувати шкалу «позитивного» здоров’я не дали результату з однієї простої причини – до сьогоднішнього дня не розроблена теорія індивідуального здоров’я, а всі його дефініції ґрунтуються на формулюваннях, що не є технологічними (в сучасній літературі інколи використовується термін «операціональність»).

Тобто використовуються визначення, в яких відсутні елементи операціональності.

Наприклад, в ухваленому Законі України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» (від 07.07.2011р. № 3611-VI) знову використовується формулювання ВООЗ:

«Здоров’я – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Термін «благополуччя» не містить кількісні характеристики, тому здоров’я ніяк не може бути однозначно ідентифіковано.

Для зазначеного Закону професорами О.П. Мінцером і Г.Л. Апанасенком (2011р.) запропоновано таку дефініцію здоров’я: „Здоров’я – стан, що забезпечує виконання людиною своїх біологічних (виживання та репродукція) і соціальних функцій”. Поняття «виживаність (життєздатність)» і «репродукція» можуть бути ідентифіковані та кількісно охарактеризовані. Це дає можливість «управляти» здоров’ям.

Поява простої методики «вимірювання» здоров’я дозволяє проводити дослідження популяцій, виходячи зі змісту таких концептів:

– чим нижчий рівень здоров’я, тим більша ймовірність розвитку ендогенних факторів ризику розвитку хронічних соматичних захворювань (ХСЗ) і їх маніфестації;

– існує «безпечний» рівень здоров’я (БРЗ), вище за який не реєструються ні ендогенні фактори ризику, ні маніфестаційні форми захворювання; йому надана кількісна характеристика. Саме БРЗ є основою первинної профілактики ХСЗ; він же – реальний інструмент попередження смерті;

– при виході індивіда з «безпечної зони» здоров’я проявляється феномен «саморозвитку» патологічного процесу без змінення сили фактору, що діє;

– повернення практично здорового індивіда до «безпечної зони» здоров’я кваліфікується як «превентивна реабілітація».

Оскільки методика оцінювання здоров’я має кількісні характеристики стає реальним завдання моніторингу рівня здоров’я та визначення ефективності профілактичних і лікувальних дій.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

2. Відображення характеристик навколишнього середовища.

Головною метою реєстрації показників багатокомпонентної сукупності природних явищ, що постійно зазнає різноманітних динамічних змін є оцінювання його впливу на людину та популяцію в цілому. Всебічне спостереження за станом цієї сукупності явищ є досить складним питанням, вирішити яке можна лише шляхом виділення з усього моніторингу окремих блоків.

Подібна фіксація показників навколишнього середовища надає можливості створення біомедичного моніторингу та як наслідок, визначення стану біотичної складової біосфери та її реакції на антропогенний вплив. Зрозуміло, що особливе місце належить генетичному моніторингу спостереження за можливими спадковими змінами.

Для спостереження за станом здоров’я населення повинна використовуватися система показників, що відбивають основні типи екологічних реакцій людини на навколишнє середовище: інфекційних, алергенних, мутагенних, психогенних тощо.

Найбільш відпрацьованими для використання в цій системі є нормативи гранично допустимої концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водному середовищі, ґрунтах і живих організмах.

3. Можливості генетичної паспортизації як методу популяційного скринінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз.

Серед важливих розділів інформації особливе місце посідають генетичні відомості або так званий генетичний паспорт.

Сьогодні, завдяки можливості спрямованого впливу на біохімічні процеси в генах, у лікарів з’явився ефективний інструмент для лікування пацієнтів, продовження життя та підвищення його якості.

Знання генетичних основ патологічного процесу забезпечує можливість визначення генетичної особливості захворювання окремого пацієнта (генодіагностика), завдяки чому можна скласти рекомендації для проведення повноцінного комплексу профілактичних заходів. Впровадження в медицину такого підходу надасть можливість розширити арсенал методів терапії, а можливо і гемотерапії.

Використання діагностичних методів, заснованих на аналізі генетичних маркерів, дозволяє здійснювати ранню діагностику захворювання у пацієнтів без виражених клінічних проявів патології та своєчасно призначати адекватну терапію. Остання залежить від індивідуальних генетичних особливостей пацієнта.

Завдяки генодіагностиці у декілька разів скорочується час добору лікарських засобів (ЛЗ) і визначення їх дозування, з’являється можливість призначити більш ефективні схеми лікування, а також знизити кількість ускладнень, пов’язаних із несприятливими реакціями на ЛЗ.

18 Материалы научно-практической конференции с международным участием 4. Управління ризиками захворювань.

Управління ризиками має включати в себе оцінку ступеня ризику та його побічних ефектів, опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки, розроблення заходів для їх нейтралізації або компенсації, що забезпечує якісний і кількісний аналізи можливих ризиків.

Говорячи про інформаційну складову системи охорони здоров’я, виділимо такі основні операції:

– оцінювання ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

– опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

– розроблення заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї діяльності.

Загальний підхід до оцінювання ризиків також базується на низці складових, а саме: виявленні й аналізі внутрішніх і зовнішніх факторів, що збільшують або зменшують вплив конкретного виду ризику; оцінці конкретного виду ризику з погляду економічної доцільності інвестування; встановленні допустимого рівня ризику, здійсненні певних заходів для зменшення ризику. Аналіз ризику полягає в одержанні необхідних даних для прийняття управлінських рішень про доцільність участі в певному проекті та розробленні засобів для захисту від можливих фінансових втрат.

У процесі врахування ризику варто зважати на всіх учасників заходів: замовників, інвесторів, безпосередніх виконавців, лікарів, пацієнтів, страхові компанії тощо. Всі учасники повинні бути зацікавлені в тому, щоб запобігти загрозі провалу, врахувати можливі наслідки, а також зміну зовнішньої ситуації. Виявлення ризику може здійснюватись різними способами: від складного аналізу в моделях дослідження операцій до суто інтуїтивних здогадок і аналізу отриманого досвіду.

Обов’язковим є кількісний або принаймні якісний аналіз ризику. Ці два види аналізу доповнюють один одного. Кількісний аналіз надає можливість визначення основних факторів ризику. Він є найскладнішим, але тільки він дає змогу конкретно визначити ступінь ймовірності окремих ризиків, а відтак і здійсненність в цілому певного виду підприємницької діяльності.

1. Інформатизація профілактичної медицини є однією з важливих складових майбутньої єдиної інформаційної системи охорони здоров’я.

2. Інформатизація профілактичної медицини має включати щонайменш чотири сегменти інформаційних завдань: сегмент інформаційного відображення здоров’я населення; сегмент відображення характеристик навколишнього

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

середовища; сегмент генетичної паспортизації, як методу популяційного скринінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз; сегмент управління ризиками захворювань.

3. Загальний ефект від інформатизації профілактичної медицини повинен відобразитися на зниженні: смертності, інвалідності й ускладнень, пов’язаних із медичними помилками; додаткових витрат на лікування несвоєчасно діагностованих захворювань; витрат часу на пошук і доступ до необхідної інформації про пацієнта, підготовку звітів тощо; витрат на забезпечення ЛЗ за рахунок планування їх потреб, а також підвищенні якості медичної допомоги та трудового потенціалу нації.

Література:

1. Апанасенко Г. Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России / Г. Л. Апанасенко // Український медичний часопис. – 2009. – № 4. – С. 122–124.

2. Бабінцева Л. Ю. Концепція інформатизації ринку лікарських засобів та фармацевтичних послуг / Л. Ю. Бабінцева // Медична інформатика та інженерія. – 2010. – № 2. – С. 44–48.

3. Закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992.

4. Мінцер О. П. Інформатика та охорона здоров’я / О. П. Мінцер // Медична інформатика та інженерія. – 2010. – № 2. – С. 8–21.

5. Мінцер О. П. Інформаційні технології в оцінці якості надання медичної допомоги населенню (постановка проблеми) / О. П. Мінцер // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. статей. – Запоріжжя:

ЗДМУ, 2006. – Вип. XVI. – С. 118–123.

6. Постанова КМУ від 28.10.2004 №1454 «Порядок обов’язкової передачі документованої інформації».

7. Медицинские информационные технологи: Каталог / [сост. Эльянов М. М.] М.: ТДДС–Столица. – 2010. – № 8. – 300 с.

20 Материалы научно-практической конференции с международным участием УДК 615.8:004. Козявкін В.І., д.мед.н., проф., з.д.н.т. України, Качмар О.О., к.мед.н., Аблікова І.В., Маркелов В.Е, Качмар Б.О.

ІНТЕРНЕТ-СИСТЕМА ДОМАШНЬОГО ІГРОВОГО ТРЕНУВАННЯ

РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ

Міжнародна клініка відновного лікування, Дослідження останніх років вказують на високий потенціал застосування технологій віртуальної реальності у реабілітації пацієнтів з неврологічною патологією, у тому числі, і з порушеннями рухів та рівноваги [1]. Відновлення рухових функцій залежить від пластичності нервової системи, яку стимулює багаторазове повторення необхідних рухів, інтенсивність тренувань та позитивна мотивація до таких занять.

Більшість систем для віртуальної реабілітації та тренування рухів є доволі складними, дорогими і можуть застосовуватися лише в умовах клініки.

З іншого боку, існує ряд недорогих, комерційно доступних ігрових систем, таких як Nintendo Wii і Xbox Kinect, які широко використовуються в домашніх умовах і мають високий потенціал для тренування рухів [2]. Але ці ігри розраховані на здорових дітей, і є занадто складними для неврологічних хворих.

Крім того, вони не дають можливості інструктору, який займається з дитиною, дистанційно контролювати домашні тренування.

У Міжнародній клініці відновного лікування вже давно застосовуються різні ігрові реабілітаційні пристрої кистьовий маніпулятор, універсальний ігровий маніпулятор для тренування рухових функцій та ін. [3]. Виконуючи ту чи іншу вправу, пацієнт одночасно грає у комп'ютерну гру, яка мотивує його до тренування рухів, сприяє розвитку швидкості реакції, координації і рівноваги.

Мета. Завданням було розробити доступну систему реабілітації рухових порушень, розраховану на домашнє використання, яка базувалася б на ігрових технологіях та давала можливість дистанційного контролю за процесом тренування.

Опис системи. Для вирішення цього завдання була створена Інтернетсистема домашнього ігрового тренування рухів. Вона складається з сервера підтримки віртуальної реабілітації у мережі Інтернет та клієнтської частини, яка встановлюється на домашньому комп'ютері.

Основними особливостями системи є:

а) можливість використовувати різні ігрові контролери: ігровий пульт NintendoWii, балансувальну дошку NintendoWiiFit, сенсор руху Kinect, спеціалізовані ігрові пристрої;

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

б) розроблені реабілітаційні ігри з декількома рівнями складності можуть використовуватися при тренуванні з різними ігровими контролерами;

в) можливість дистанційного контролю інструктором за перебігом домашніх тренувань.

Для домашнього тренування необхідно мати персональний комп’ютер, під’єднаний до мережі Інтернет та балансувальну дошку NintendoWiiFit. Ця дошка є стандартним ігровим контролером, її можна придбати в магазинах комп’ютерної техніки або взяти на прокат. Дошка має чотири сенсори тиску, розташовані в опорах, які визначають переміщення центру маси тіла пацієнта, що стоїть або сидить на дошці. Інформація з дошки передається на комп’ютер за Блютуз технологією.

Реабілітаційні ігри та ігрові положення. Система може використовуватися при різних рухових порушеннях. Тут ми опишемо її використання для пацієнтів з порушеннями рівноваги.

Пацієнт, стоячи чи сидячи на дошці, виконує вправи для розвитку рівноваги та одночасно, нахиляючись вперед – назад чи в сторони, керує діями персонажу спеціалізованої комп’ютерної гри.

Для тренування рівноваги розроблено шість спеціалізованих ігор, які мають 4–5 рівнів складності. Перші рівні гри доволі прості, їх можуть виконати навіть пацієнти зі значними порушенням рівноваги. Кожен наступний рівень вимагає точнішої та швидшої реакції і більш скоординованого переміщення центру маси тіла. Складність останнього рівня підібрана пройти здорова дитина віком 7–8 років.

Перед початком ігрової сесії проводиться калібрування гри – визначаться діапазон можливих рухів пацієнта. У подальшому, під час гри, необхідно буде здійснювати рухи власне у цьому діапазоні.

Ігрові тренування рівноваги спрямовані на розвиток навику перенесення ваги тіла вліво-вправо, вперед-назад та утримання положення. Відповідно, тренування проводяться у різних вихідних положеннях: а) стоячи на дошці з переМатериалы научно-практической конференции с международным участием Рис. 2. Ігрові екрани реабілітаційних ігор, розроблених у Міжнародній клініці відновного лікування.

носом ваги тіла вліво-вправо, б) стоячи з переносом ваги вперед-назад, в) стоячи з підтримкою, г) сидячи на дошці, д) стоячи, одна нога перед іншою, е) на колінах.

Перед початком тренувань інструктор оцінює рухові можливості пацінта, реєструє його в системі та проводить з ним одне або два навчальні заняття.

Потім готує для пацієнта домашню тренувальну програму, у якій вказує рекомендовані ігри, тренувальні положення, частоту і тривалість занять. Оптимальна тривалість заняття 30 хвилин щодня.

Рис. 3. Ігрові положення для тренування рівноваги.

Вдома пацієнт сам або з допомогою батьків налаштує комп’ютер для домашніх тренувань згідно детальних інструкцій, наведених на веб-сторінці. ПаИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА цієнт входить під своїм паролем до системи тренувань (http://game.reha.lviv.ua), обирає рекомендовані ігри і починає заняття.

Інформація про перебіг ігрових сесій, їх тривалість та результати зберігаються у системі і відображаються на веб-сторінці у вигляді графіків. Інструктор здійснює дистанційний контроль за процесом тренування, коригує домашню програму та дає рекомендації пацієнту.

Рис. 4. Результати та тривалість ігрових сесій пацієнта відображаються на вебсторінці у вигляді графіків.

Матеріали та методи дослідження. Оцінка результатів застосування реабілітаційних ігор проводилася на основі аналізу даних стабілометрії пацієнта та дитячої шкали рівноваги (ДШР).

Для можливості контролю за функцією рівноваги пацієнта в Інтернет Системі домашнього тренування розроблено діагностичний інструмент – гру «Стабілометрія». Пацієнт повинен стати на балансувальну дошку і нерухомо стояти протягом 15 сек. За цей час вираховується два показники стабілометрії: середня швидкість переміщення центру мас тіла та площа стабілограми. Чим вища швидкість переміщення центру мас тіл та більша площа стабілограми, тим гірша функція рівноваги та слабші можливості дитини утримувати положення. Дані стабілометрії зберігаються в системі і виводяться у вигляді графіку, який зручно аналізувати.

Дитяча шкала рівноваги ДШР (Pediatric Balance Scale PBS) є інструментом з доведеною надійністю та валідністю, призначеним для оцінки функції рівноМатериалы научно-практической конференции с международным участием ваги дитини, включаючи здатність пересуватися в оточуючому середовищі [4].

Шкала дитячої рівноваги є модифікацією Шкали рівноваги Берга (Berg Balance Scale) і розрахована на дітей віком від 5 до 15 років з незначними або середнього рівня порушеннями рівноваги. Шкала складається з 14 завдань, кожне з яких оцінюється від 0 до 4 балів. Максимальний бал – 56.

Усім пацієнтам визначався рівень моторного розвитку згідно Системи класифікації великих моторних функцій (GMFCS GrossMotorFunctionClassificationSystem). Відповідно до цієї системи усі пацієнти з церебральними паралічами розділяються за своїми руховими можливостями на п'ять рівнів. Поділ на рівні ґрунтується на функціональних можливостях дитини, потребі у допоміжному обладнанні, включаючи устаткування для пересування (ходунки, милиці, палички, коляски) і меншою мірою на якості рухів дитини. За класифікацією GMFCS «Рівню І» відповідають діти, які можуть ходити без обмежень, але не справляються з більш складними моторними завданнями.

«Рівню V» відповідають діти з дуже обмеженими можливостями самостійного пересування навіть з допоміжним обладнанням і слабким контролем положення тулуба і голови [5].

Пацієнти. Для попередньої оцінки ефективності домашнього ігрового тренування рівноваги був проведений аналіз даних 6 пацієнтів з дитячим церебральним паралічем, віком від 5 до 11 років. Ці діти протягом двох тижнів (12 ігрових сесій) щоденно проводили ігрові тренування тривалістю 30 хв.

Для участі у дослідженні відбиралися пацієнти, які проходили курс відновного лікування у Реабілітаційному центрі «Еліта».Фахівець з фізичної реабілітації проводив огляд пацієнтів, класифікував їх моторний розвиток за GMFCS, обстежував за дитячою шкалою рівноваги та проводив «Стабілометрію». Для кожного пацієнта він розробляв тренувальну програму на два тижні зі щоденною тривалістю занять 30 хв, у якій вказувалися рекомендовані ігри та тренувальні положення.

Перші два заняття проходили у реабілітаційному центрі під наглядом інструктора, який навчав пацієнтів та їх батьків проводити тренування вдома.

Два тижні пацієнти щоденно займалися в домашніх умовах, при потребі консультувалися з інструктором по телефону та через повідомлення Інтернетсистеми. Через два тижні пацієнти приходили на повторне обстеження.

ІТ-фахівці реабілітаційного центру допомагали батькам встановитинеобхідне програмне забезпечення на домашньому комп’ютері, приєднати балансувальну дошку та пульт Nintendo, які можна було взяти на прокат. Всі пацієнти та їх батьки попередньо дали згоду на участь у дослідженні.

Діагноз, рівень моторного розвитку за GMFCS та вік пацієнтів представлено в таблиці 1.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

Розподіл пацієнтів за віком, діагнозом та рівнем моторного розвитку Більшість пацієнтів були віком від 5 до 8 років, переважно з геміпаретичною формою церебрального паралічу. Четверо з них мали 1 рівень моторного розвитку за GMFCS, один пацієнт ходив невпевнено і мав другий рівень. Одна дівчинка зі спастичним тетрапарезом віком 8 років ходила лише з допоміжними засобами – ІІІ рівень моторного розвитку.

Результати дослідження та їх обговорення. Дані обстеження пацієнтів до та після двотижневого курсу домашніх тренувань подані в таблиці 2 та в графічній формі на рисунку 5.

26 Материалы научно-практической конференции с международным участием Рис. 5. Графічне подання даних шкали рівноваги, швидкості переміщення центру ваги та площі стабілограми.

У таблиці та на графіках представлені дані дитячої шкали рівноваги, середньої швидкості переміщення центру ваги тіла при нерухомому стоянні протягом 15 сек.

та площі стабілограми – фігури, яку описує траєкторія переміщення центру ваги тіла.

При порівнянні результатів оцінки функції рівноваги за шкалою майже у всіх дітей відмічалося покращення показника на один або два бали. Лише у восьмирічної дівчинки F, з низьким рівнем моторного розвитку (ІІІ рівень за GMFCS), показники шкали не змінилися.

При аналізі даних стабілометрії спостерігалося зниження обох показників:

середньої швидкості переміщення центру ваги тіла та зменшення площі стабілограми. Це вважається позитивним результатом і вказує на те, що діти, при спробі стояти нерухомо, менше і плавніше похитуються. Треба зауважити, що пацієнтка F при проведенні стабілометрії трималася за опору, але і у неї спостерігається покращення обох показників. Лише у одного семирічного хлопчика D зі спастичним правобічним геміпарезом відмічається незначне погіршення показників стабілометрії, але при цьому показники шкали рівноваги покращилися з 48 до 50 балів.

Після закінчення курсу домашнього тренування з пацієнтами та батьками обговорювалися позитивні та негативні сторони застосування Інтернет-системи.

Усі батьки та діти були задоволені і зацікавлені у продовженні домашніх тренувань. Деякі пацієнти з незначними порушеннями рівноваги скаржилися на те, що в кінці двотижневого курсу лікування їм вже було нудно займатися, оскільки вони вже пройшли усі рівні призначених реабілітаційних ігор.

Загалом дані вказують на позитивний вплив домашніх тренувань на розвиток рухових функцій пацієнтів з церебральними паралічами. Щоденні доИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА машні ігрові тренування протягом двох тижнів сприяють удосконаленню функції рівноваги.

Інтернет-система забезпечує можливість дистанційного контролю за проведенням занять та моніторингу стану пацієнта і дозволяє перенести довготривалий процес реабілітації з клініки в домашні умови.

Необхідно вказати, що дане дослідження є пілотним, має певні слабкі сторони і його результати можуть трактуватися лише як попередні. Дослідження проведено на невеликій кількості пацієнтів без контрольної групи та необхідного статистичного аналізу. Оцінку функції рівноваги пацієнтам проводив інструктор, який займався з ними, тому його оцінки можуть бути тенденційними. У подальших дослідженнях важливо визначити наскільки навики рівноваги, отримані під час ігрових тренувань, можуть переноситися і застосовуватися у повсякденному житті.

Інтернет-система домашнього ігрового тренування рухів відкрита для безкоштовного використання пацієнтами з руховими порушеннями за адресою:

http://game.reha.lviv.ua/ Висновки. Розроблена система домашньої ігрової реабілітації рухових порушень є новим інструментом проведення відновного лікування в домашніх умовах. Попередні дані вказують на покращення функції рівноваги у пацієнтів зі спастичними формами церебрального паралічу після курсу домашніх ігрових тренувань. Необхідні подальші дослідження ефективності цього реабілітаційного підходу відповідно до вимог доказової медицини.

1. Качмар О. О. Система класифікації великих моторних функцій у дітей з церебральними паралічами / О. О. Качмар // Міжнародний неврологічний журнал. – 2008. – № 1 (17). – С. 90–93.

2. Реабілітація з легкістю гри / В. І. Козявкін, О. О. Качмар, І. П. Маргосюк, Г. П. Лунь // Соціальна педіатрія: зб. наук. праць. – К.: Інтермед, 2005. – Вип. ІІІ. – С. 188–192.

3. Adamovic S.V. Sensorimotor training in virtual reality: а review / S.V.

Adamovic, G. Fluet, E. Tunik, A.S. Merians // Journal Neuro Rehabilitation. – 2009. – Vol. 25. – № 1. – P. 29–44.

4. Use of a Low-Cost, Commercially Available Gaming Console (Wii) for Rehabilitation of an Adolescent with Cerebral Palsy / J.E. Deutsch, M. Borbely, J. Filler [et al.] // Physical Therapy. – 2008. – № 88. – P. 1196–1207.

5. Franjoine M. R. Pediatricbalancescale: a modified version of the Berg Balance Scale for the school-aged child with mildtomoderate motor impairment / M. R. Franjoine, J.S. Gunther, M.J. Taylor // Physical Therapy. – 2003. – № 15. – P. 114–128.

28 Материалы научно-практической конференции с международным участием УДК 616+004.9:614.2(477.62) Зайцев О.М., к.мед.н., доц.

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Харківська медична академія післядипломної освіти, 1. Головним сучасним напрямком реформування галузі охорони здоров’я регіону з метою покращення якості та ефективності медичної допомоги, збереження та зміцнення здоров’я людини є актуальність розвитку в Україні первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її модернізація.

Метою та змістом цього напрямку є здійснення системи заходів, спрямованих на попередження захворювань та продовження життя жителів області шляхом керованості, координованості та цілісності у наданні медичної допомоги, зосередження на інтересах пацієнта та профілактичної спрямованості роботи медичного персоналу [1, 2, 3].

Набутий зарубіжний та вітчизняний досвід, зокрема у Харківському регіоні, без сумніву, стверджує неможливість проведення дієвих реформ у галузі охорони здоров’я без кваліфікованих дій органів влади на ефективність управління галуззю та практичної підтримки пріоритетних питань, насамперед, із забезпечення сучасними інформаційними технологіями [4, 8, 9, 11, 12, 17, 18].

2. За результатами соціологічних досліджень [14, 15], проведених авторами Харківської медичної академії післядипломної освіти серед керівників і працівників органів місцевого самоврядування, керівників охорони здоров’я (196 респондентів), за останні 5 років функціонування галузі охорони здоров’я в умовах її реформування, насамперед, на засадах сімейної медицини, більша частина респондентів (56,2 %), особливо в сільських районах (68,4 %), вважає необхідним підвищити увагу та відповідальність органів влади за проведення реформ в охороні здоров’я, за більш цілеспрямоване спрямування коштів на надання медичної допомоги населенню (78,2 %), особливо на первинному рівні, за зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я (69,8 %), вирішення соціальних проблем медичних працівників (59,7 %).

3. Вище викладені результати полягли в основу мети висвітлення ролі регіональних органів влади у сприянні та підтримці перетворень в охороні здоров’я, що набувають збільшення обертів та об’ємів стосовно усіх рівнів надання медичної допомоги у світлі виконання реформ центральної політики [5, 6, 7].

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

4. На теперішній час діяльність галузі охорони здоров’я Харківської області спрямована, насамперед, на виконання Указу Президента України від 12 березня 2012 року № 187 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», інших актів та доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, розпоряджень та доручень обласної державної адміністрації, рішень сесій обласної ради [1, 2, 3].

Питання розбудови медичної галузі регіону продовжують перебувати на постійному контролі робочої групи «Реформа соціальної сфери» за напрямком «Реформа медичного обслуговування» Харківського регіонального комітету з економічних реформ під головуванням профільного заступника голови обласної державної адміністрації Шурми І.М. Зазначена група є основним координатором реформ в охороні здоров’я, які на сьогоднішній день проводяться в регіоні шляхом оптимізації закладів первинної ланки та завершення першого етапу створення єдиного медичного простору шляхом передачі закладів (підрозділів) первинної ланки на районний рівень управління та фінансування. Паралельно з цим на базі дільничних та міських лікарень селищ міського типу, які у більшості своїй виконують соціальну, а не лікувальну функцію, створюються амбулаторії (відділення) загальної практики-сімейної медицини з ліжками денного стаціонару. Станом на сьогодні в області функціонують 229 лікарських амбулаторій, у т.ч. 221 загальної практики – сімейної медицини, 51 сільське відділення загальної практики сімейної медицини (колишні амбулаторії та дільничні лікарні) та 510 ФАПів. Наступним кроком модернізації первинної ланки, за результатами досвіду пілотних регіонів України та удосконалення нормативної бази, буде створення центрів первинної медичко-санітарної допомоги у статусі самостійних юридичних суб’єктів, які на сьогодні є структурними підрозділами закладів вторинного рівня надання медичної допомоги [16].

Такі поступові кроки з модернізації та перетворення медичної галузі сприяють раціональному функціонуванню та укріпленню комунальних закладів охорони здоров’я, яких на цей час залишилось 195 проти 969 на початок 2011 року.

Це, зокрема, у подальшому стане підґрунтям для реалізації державної політики стосовно чіткого та цільового розмежування фінансових потоків відповідно до рівнів надання медичної допомоги та ефективного використання бюджетних коштів.

Пріоритети діяльності обласної державної адміністрації, обласної ради та місцевих органів влади спрямовані на подальше формування оптимальної моделі організації та надання медичної допомоги відповідно до завдань вище зазначених нормативних актів центрального рівня. На теперішній час базовими документами для регіону з визначенням основних заходів запропонованих 30 Материалы научно-практической конференции с международным участием державою, насамперед щодо реформування первинної ланки медичної системи, є план графік реформування галузі охорони здоров’я Харківської області на 2010-2014 роки та Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року, що затверджено рішенням обласної ради [9, 15].

Проблемним питанням у регіоні залишається кадрова проблема у медицині (понад 2,0 тис. осіб, у т.ч. 270 – загальної практики – сімейної медицини.

Останні роки показник загальної укомплектованості лікарськими кадрами по області складає в середньому 82,0 %, а лікарів загальної практики-сімейної медицини – 71,9 %.

На місцевому рівні рішенням сесії обласної ради від 26 квітня 2012 року затверджено комплексну обласну програму «Здоров’я Слобожанщини» на 2012– 2014 роки із загальним обсягом фінансування у 2012 році понад 118,0 млн. грн., що майже у 2,5 рази більше у порівнянні з попереднім роком. Дана програма передбачає фінансово-економічний супровід удосконалення та розвитку всіх рівнів та видів медичної допомоги у регіоні у форматі єдиного медичного простору.

Для вирішення кадрового питання, полегшення та покращення роботи медичного персоналу первинної ланки, насамперед, у сільській місцевості регіону, за останні роки завдяки пріоритетній увазі обласної державної адміністрації, ухвалювались заходи щодо укріплення матеріально-технічної бази закладів первинної ланки шляхом проведення капітальних ремонтів амбулаторій та ФАПів. Поряд з тим усі ФАПи (ФП) укомплектовані фельдшерськими сумкамиукладками на суму 558 тис. грн. Продовжується покращення матеріально – технічного стану закладів охорони здоров’я, на що за звітний період за рахунок коштів державного бюджету місцевим бюджетам виділено майже 13,0 млн. грн.

Для первинного рівня надання медичної допомоги, за ініціативи Харківської обласної державної адміністрації, розпочато побудову нових амбулаторій за індиИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА відуальним проектом із вбудованим житлом для лікаря, реконструкцію наявних приміщень під службові квартири для лікарів та готельні номери для фахівцівконсультантів із закладів вищого рівня акредитації.

За сприяння обласної державної адміністрації з державного бюджету область отримала централізовану поставку медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення на суму майже 37,0 млн. грн. проти 18,8 млн. грн. у 2011 році.

Для наближення доступності вторинної та третинної кардіологічної допомоги до жителів віддалених населених пунктів сільської місцевості на базі периферійних підрозділів первинної ланки в області набуває і розвиток телемедицини, а саме: впроваджується система дистанційної передачі електрокардіограми «Телекард», для цього з обласного бюджету направлено майже 3,0 млн. грн. Це дозволяє медичним працівникам та мешканцям цілодобово отримувати кваліфіковану консультативну допомогу лікарів вищого рівня.

Водночас з метою створення в області системи навігаційного моніторингу, контролю та зв’язку для всієї служби швидкої медичної допомоги області та служби медицини катастроф розроблена та впроваджена «Дистанційна система автоматизованого обслуговування викликів служби швидкої та невідкладної допомоги Харківської області». Система забезпечує безперервне позиціонування виїзних бригад служби ШМД на основі супутникової навігації з відновленням даних щомиті, що дозволило в 2–2,5 рази скоротити час на обробку дзвінка у центральній диспетчерській та передачу виклику бригаді [13, 18].

Завдяки дії галузевих програм придбано 1585 слухових апаратів, у тому числі 241 апарат для дітей, на загальну суму 2864,7 тис. грн. (2011 р. – 699,0 тис. грн.).

Придбано 427 комплектів для лікування катаракти у жителів районів області шляхом оперативних втручань на суму 1298,8 тис. грн. (600,0 тис. грн – 2011р.).

За 6 місяців 2012 року профінансовано майже 11,0 млн. грн. для забезпечення інсулінами хворих на інсулінозалежний тип цукрового діабету, за попередні 2 роки 27,8 тис. грн. (12,6 млн. грн. у 2010р., 15,2 млн. грн.. у 2011р.) Третій рік поспіль в області функціонує достовірна інформаційна база рестрів хворих пільгових категорій, що дозволяє у рамках галузевої програми впроваджувати низку цільових медико-соціальних проектів на користь жителів районів щодо пільгового безоплатного зубопротезування, оперативного лікування катаракти та гіперплазії передміхурової залози, забезпечення слуховими апаратами та інших заходів. Разом з тим розпочато реалізацію пілотного проекту щодо впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Наказом Головного управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 23.05.2012 № 331 створено та затверджено штаб для відпрацювання відповідних питань та заходів.

32 Материалы научно-практической конференции с международным участием Також організовано подібні штаби при кожному закладі охорони здоров`я. Створено та оновлюється реєстр хворих на гіпертонічну хворобу [16].

Проведено роз`яснювальну роботу з медичними та фармацевтичними працівниками з конкретних питань щодо порядку та механізму реалізації даного проекту. Надані пропозиції до Міністерства охорони здоров`я України з метою попередження ризиків, що можуть виникнути на регіональному рівні у ході впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Постійно оновлюється реєстр хворих на цукровий діабет відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.05. № 365 «Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет».

5. За результатами проведеного порівняльного статистичного аналізу якісних показників діяльності закладів (підрозділів) первинної ланки на засадах загальної практики-сімейної медицини: доступність амбулаторно-поліклінічної допомоги у цілому в регіоні складає 9,9 відвідувань на 1 мешканця [19]. Функція лікарської посади виконується на 100 %.

Для покращення якості стаціонарної медичної допомоги в умовах реформування галузі охорони здоров’я у закладах (підрозділах) загальної практикисімейної медицини розгорнуто 3863 ліжка денного перебування, або 20,4 на 10 тис. населення, на яких проліковано понад 120,0 тис. хворих, або 859,4 на 10 тис. населення.

При цьому майже 116,0 тис. хворих проліковано шляхом організації стаціонарів вдома, або 823,5 на 10 тис. населення.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

Питома вага щорічних профілактичних оглядів у загальному числі відвідувань на рівні 34-36 %.

Значно зросла питома вага звернень громадян до сімейних лікарів і за результатами 2011року склала 93,9 % (936425 осіб), у районах області вона дещо вище – 94,6 %.

За структурою звернень: терапевтичного профілю – 66,5 %, у т.ч. 18,5 % дитячого, 14,8 % отоларингологічного, 10,4 % офтальмологічного, 4,7 % хірургічного, 3,6 % акушерсько-гінекологічного.

Рівень диспансеризації зріс за останні роки до 709,9 на 1 тис.населення.

Питома вага задавнених випадків захворюваності на туберкульоз за останні роки коливається у межах 11,5 % – 9,3 %.

34 Материалы научно-практической конференции с международным участием Показник задавнених випадків онкологічних захворювань знаходиться у межах 14,8 % – 12,4 %.

Питома вага викликів швидкої медичної допомоги до хронічно хворих знаходиться у межах 1,6 % – 1,4 %.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

На підставі усього вище викладеного можна зробити висновки, що вирішення зазначених проблем та поставлених завдань неможливе без впровадження у систему охорони здоров’я сучасних інформаційних технологій та організації єдиного інформаційного простору, що забезпечить: розробку та впровадження єдиних схем обстеження та єдиної документації, впровадження стандартів обстеження та лікування, розробку та впровадження індивідуальних форм реєстрації даних про стан здоров’я громадян, тобто медичний електронний паспорт громадянина та інше.

Ключовою умовою успішного реформування галузі охорони здоров’я є інтеграція зусиль держави, органів влади всіх рівнів, наукових і практичних закладів охорони здоров’я різного профілю, громадських організацій та безпосередньо самого населення.

Впровадження у життя вище зазначених заходів вирішить основну задачу галузі охорони здоров’я, а саме: підвищення якості надання медичної допомоги на основі підвищення рівня інформаційної підтримки медичних фахівців за допомогою інформаційних систем, включаючи дистанційні консультативні системи, клінічні рекомендації, електронні історії хвороби, програмно-апаратні діагностичні комплекси, системи контролю якості.

Вивільнення лікаря від об’ємної паперової роботи та збільшення ефективного часу на спілкування з пацієнтом є одним із значних та дієвих шляхів до покращення якості надання медичної допомоги та реабілітації хворих.

Література:

1. Зайцев О. М. Підсумки діяльності закладів(підрозділів) сімейної медицини Харківської області за 2011 рік / О.М. Зайцев, В.В. Корбань, Н.М. Стрюк // Сімейна медицина: довідник, 2012. – С.64-76.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«РЕГИОНАЛЬНАЯ ИНФОРМАТИКА РИ-2010 ХII САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ Санкт-Петербург, 20-22 октября 2010 года ТРУДЫ КОНФЕРЕНЦИИ Санкт-Петербург 2011 http://spoisu.ru РЕГИОНАЛЬНАЯ ИНФОРМАТИКА РИ-2010 ХII САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ Санкт-Петербург, 20-22 октября 2010 года ТРУДЫ КОНФЕРЕНЦИИ Санкт-Петербург 2011 http://spoisu.ru УДК (002:681):338.98 Р 32 Региональная информатика (РИ-2010). XII Санкт-Петербургская международная конференция Региональная информатика...»

«БЮЛЛЕТЕНЬ НОВЫХ ПОСТУПЛЕНИЙ в библиотеку НЧОУ ВПО КСЭИ за 1-е полугодие 2012 года 0 ОБЩИЙ ОТДЕЛ 1 ФИЛОСОФИЯ. ПСИХОЛОГИЯ 2 РЕЛИГИЯ. БОГОСЛОВИЕ 3 ОБЩЕСТВЕННЫЕ НАУКИ 5 МАТЕМАТИКА. ЕСТЕСТВЕННЫЕ НАУКИ 6 ПРИКЛАДНЫЕ НАУКИ. МЕДИЦИНА. ТЕХНОЛОГИЯ 7 ИСКУССТВО. РАЗВЛЕЧЕНИЯ. ЗРЕЛИЩА. СПОРТ 8 ЯЗЫК. ЯЗЫКОЗНАНИЕ. ЛИНГВИСТИКА. ЛИТЕРАТУРА 9 ГЕОГРАФИЯ. БИОГРАФИИ. ИСТОРИЯ 0 ОБЩИЙ ОТДЕЛ Акперов И. Г. Информационные технологии в менеджменте : учебник / И. Г. Акперов, А. В. Сметанин, И. А. Коноплева. – М. : ИНФРА-М,...»

«Научно-издательский центр Социосфера Факультет бизнеса Высшей школы экономики в Праге Пензенский государственный университет Пензенская государственная технологическая академия ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ОБЩЕСТВА: СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ, СОЦИОКУЛЬТУРНЫЕ И МЕЖДУНАРОДНЫЕ АСПЕКТЫ Материалы III международной научно-практической конференции 15–16 января 2013 Прага 2013 1 Информатизация общества: социально-экономические, социокультурные и международные аспекты: материалы III международной научно-практической...»

«Математическое и компьютерное моделирование 24 сентября в биологии и химии. Перспективы развития. 2013 II Международная научно-практическая виртуальная конференция Тематика конференции Приглашение Важные даты 6Математический и компьютерный анализ Лаборатория биоинформатики и 12.09.13 - окончание регистрации данных молекулярного моделирования Института 13.09.13 - загрузка тезисов 8Компьютерные технологии в биологии фундаментальной медицины и биологии hКинетические модели 20.09.13 - оплата...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ САРАТОВСКОЙ ОБЛАСТИ САРАТОВСКИЙ ИНСТИТУТ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ И ПЕРЕПОДГОТОВКИ РАБОТНИКОВ ОБРАЗОВАНИЯ ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ОБРАЗОВАНИЯ: ОПЫТ, ПРОБЛЕМЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ Материалы VI научно-практической конференции Саратов 1-2 ноября 2007 г. 1 УДК [37.01:002.66](470)(063) И 74 Информатизация образования: опыт, проблемы, перспективы: Материалы научно-практической конференции. – Саратов: ООО Издательство Научная книга, 2007. – 128 с. ISBN 978-5-9758-0545-4 В сборнике...»

«Доклады по компьютерным наук ам и информационным технологиям 02 Издается с 2012 года Основатели и первые редакторы серии: Д. И. Игнатов, Р. Э. Яворский Редакционный совет Александр Авдеев, Intel, Россия, Москва Сергей Белов, IBM, Россия, Москва Александр Гаврилов, Microsoft, Россия, Москва Виктор Гергель НИУ Нижегородский Государственный Университет им. Н.И. Лобачевского, Россия Нижний Новгород Александр Гиглавый Лицей информационных технологий, Россия, Москва Дмитрий Игнатов НИУ Высшая Школа...»

«Министерство образования и наук и РФ филиал федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего профессионального образования Московский государственный индустриальный университет в г. Вязьме Смоленской области (филиал ФГБОУ ВПО МГИУ в г. Вязьме) Республика Беларусь г. Брест Учреждение образования Брестский государственный технический университет I МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ СОВРЕМЕННЫЙ АВТОМОБИЛЬ И ЕГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДОЙ г. Вязьма УДК...»

«Пятая всероссийская научно-практическая конференция по имитационному моделированию и его применению в наук е и промышленности ИМИТАЦИОННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ. ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ИММОД-2011 Труды конференции ТОМ II Генеральный спонсор конференции ООО Экс Джей Текнолоджис www.anylogic.ru Санкт-Петербург 2011 ISBN 978-5-905526-02-2 СОСТАВИТЕЛИ А. М. Плотников, Б. В. Соколов, М. А. Долматов Компьютерная верстка Л. П. Козлова Редактирование Е. П. Смирнова, Л. А. Яковлева © ОАО Центр технологии и...»

«Бойкова Наталья Ивановна учитель физики и информатики и ИКТ Муниципальное бюджетное образовательное учреждение Подюжская средняя общеобразовательная школа Архангельская область, Коношский район, поселок Подюга УРОК – КОНФЕРЕНЦИЯ ДИСПЕРСИЯ СВЕТА (ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЙ УРОК МИНИ-ПРОЕКТА ЧТО ЗА ЧУДО: СВЕТ И ЦВЕТ?!) Цель урока: Дать представление о дисперсии света и объяснить многообразие цвета в природе. Задачи урока: Проверить у обучающихся навыки самостоятельной работы с большими 1. объемами информации...»

«Дайджест публикаций на сайтах органов государственного управления в области информатизации стран СНГ Период формирования отчета: 01.10.2013 – 31.10.2013 Содержание Республика Беларусь 1. 1.1. Республика Беларусь по индексу развития ИКТ (IDI) поднялась на 5 пунктов и заняла по итогам 2012 года 41 место. Дата новости: 08.10.2013. 1.2. До 01.11.2013 г. принимаются заявки для участия в Республиканском конкурсе инновационных проектов. Дата новости: 09.10.2013. 1.3. Определены информационные...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ МОСКОВСКОЙ ОБЛАСТИ ГОУ ВПО МО МОСКОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБЛАСТНОЙ СОЦИАЛЬНОГУМАНИТАРНЫЙ ИНСТИТУТ ФГУ ГНИИ ИТТ ИНФОРМИКА ГОУ ДПО МО ЦЕНТР НОВЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ ИНФОРМАЦИОННОКОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ПОДГОТОВКЕ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИИ И УЧИТЕЛЯ ФИЗИКИ Часть II -2 КОМПАС-3D В ОБРАЗОВАНИИ материалы научно-практической конференции 7-9 апреля 2010 г. Коломна УДК 681.142.7(063) Рекомендовано к изданию...»

«ОТЗЫВ ОФИЦИАЛЬНОГО ОППОНЕНТА на диссертационную работу Прохорова Е.И. Адаптивная двухфазная схема решения задачи структура – свойство, представленную на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 05.13.17 – теоретические основы информатики Актуальность выбранной тематики. Диссертационная работа Е.И. Прохорова посвящена совершенствованию методов классификации в прикладной задаче поиска количественных отношений структура – свойство. Актуальность тематики с...»

«Министерство сельского хозяйства Российской Федерации Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования Пермская государственная сельскохозяйственная академия имени академика Д.Н. Прянишникова МОЛОДЕЖНАЯ НАУКА 2014: ТЕХНОЛОГИИ, ИННОВАЦИИ Материалы Всероссийской научно-практической конференции, молодых ученых, аспирантов и студентов (Пермь, 11-14 марта 2014 года) Часть 3 Пермь ИПЦ Прокростъ 2014 1 УДК 374.3 ББК 74 М 754 Научная редколлегия:...»

«Учреждение образования Белорусский государственный университет информатики и радиоэлектроники Институт информационных технологий 48-Я НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ АСПИРАНТОВ, МАГИСТРАНТОВ И СТУДЕНТОВ БГУИР. 2012 7-11 МАЯ 2012 ГОДА ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ УЧАСТНИКОВ КОНФЕРЕНЦИИ ПО направлению 8: ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ И ТЕХНОЛОГИИ Минск 2012 УДК 00.4 48-я научная конференция аспирантов, магистрантов и студентов БГУИР, 2012 ББК 32.97 Т11 Рецензент проректор по научной работе УО Высший государственный колледж...»

«проект VI МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ ИНФОРМАЦИОННЫЕ И КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ОБРАЗОВАНИИ, НАУКЕ И ПРОИЗВОДСТВЕ Министерство промышленности и наук и Московской области VI INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL CONFERENCE Академия информатизации образования INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGY IN EDUCATION, SCIENCE AND MANUFACTURE Академия социального управления Американский благотворительный фонд поддержки информатизации 1.Проблемы и технологии непрерывного образования...»

«КАФЕДРА _ИНФОРМАТИКИ ОТЧЕТ по итогам работы -ой СТУДЕНЧЕСКОЙ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ 48 секция № 5 Современные информационные технологии дата_15.05.2008 г. время9 00-_14 00 Председатель: Ашуркевич К.В., ассистент кафедры информатики Секретарь: Загумённикова И.Н., ассистент кафедры информатики Секция №5 дата_15.05.2008_, время_9 00-1400 Ф.И.О. № Ф.И.О. докладчика, Название доклада п/п руководителя № гр. Громова Л.Н. – ст. Корф С.А., преподаватель Алгоритм мониторинга качества...»

«ПРОБЛЕМЫ ПРИМЕНЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ Материалы 3-й региональной научно-практической конференции студентов и аспирантов 26 апреля 2010 г., Екатеринбург Екатеринбург РГППУ 2010 Министерство образования и наук и Российской Федерации ФГАОУ ВПО Российский государственный профессионально-педагогический университет ПРОБЛЕМЫ ПРИМЕНЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ Материалы 3-й региональной научно-практической конференции студентов и аспирантов 26 апреля 2010 г.,...»

«Сахалинский государственный университет САХАЛИНСКАЯ МОЛОДЕЖЬ И НАУКА Межвузовский сборник научных статей Южно-Сахалинск 2009 УДК 378(578.64) ББК 74.58(2Рос-4Сах) С 22 Печатается по решению научно-экспертного совета Сахалинского государственного университета, 2009 г. С 22 Сахалинская молодежь и наук а: межвузовский сборник научных статей / Сост. и отв. ред. Л. Н. Конюхова. – Южно-Сахалинск: СахГУ, 2009. – 300 с. ISBN 978-5-88811-290-8 В сборнике материалов конференции Сахалинская молодежь и...»

«Учреждение Российской академии наук Вычислительный центр им. А.А. Дородницына РАН Центральный аэрогидродинамический институт им. профессора Н.Е. Жуковского Московский физико-технический институт (государственный университет) Международная конференция по прикладной математике и информатике, посвященная 100-летию со дня рождения академика А.А. Дородницына ВЦ РАН, Москва, Россия, 7–11 декабря 2010 г. Тезисы докладов International Conference on Applied Mathematics and Computer Science Dedicated to...»

«ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ОРЛОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИХ НАУК ТРУДЫ МЕЖДУНАРОДНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ 9 – 14 ОКТЯБРЯ 2006 Г., ОРЕЛ Том 3 ОРЕЛ, 2006 УДК 51(072.3)+ 51(072.8)+ 53(072.3)+ 53(072.8)+ 004(072.3)+ 004(072.8) Печатается по решению редакционно-издательского совета Орловского государственного университета Протокол №8 от 05.07.06....»









 
2014 www.konferenciya.seluk.ru - «Бесплатная электронная библиотека - Конференции, лекции»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.