WWW.KONFERENCIYA.SELUK.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА - Конференции, лекции

 

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |

«МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ ОСТАТОЧНЫЙ РЕСУРС И ПРОБЛЕМЫ МОДЕРНИЗАЦИИ СИСТЕМ МАГИСТРАЛЬНЫХ И ПРОМЫСЛОВЫХ ТРУБОПРОВОДОВ 12-13 апреля 2011 Киев ОРГКОМИТЕТ Председатель ...»

-- [ Страница 4 ] --

Одной из основных задач, решаемых пользователями системы ГИС МТ, является поддержание газопроводов в работоспособном состоянии, что достигается за счет своевременного планирования и проведения диагностических и ремонтных работ, как на трассе магистральных газопроводов, так и на объектах компрессорных станций. Для выполнения данных видов работ необходимо обрабатывать большие объемы информации (результаты внутритрубной дефектоскопии, детальных электрометрических измерений, сезонных замеров на контрольно-измерительных пунктах, данные по раскладке и характеристикам труб, запорно-регулирующей арматуры, результаты периодических контрольных измерений (ПКИ) на КС и т.д.). Комплекс расчетно-аналитических модулей (КРАМ) – подсистема, входящая в состав ГИС МТ и отвечающая за обработку и анализ вышеперечисленной информации, а КРАМ КС – элемент данной подсистемы, отвечающий за оценку работоспособности объектов компрессорной станции.

Работоспособность КС (в целом) непосредственно зависит от работоспособности составляющих ее элементов. Одним из основных элементов КС являются трубопроводы технологической обвязки. Одним из факторов, снижающим остаточный ресурс отводов (криволинейных участков) трубопроводов обвязки, является эрозионный износ стенок труб, вызванный высокими скоростями твердых частиц, переносимых газом. Процесс изнашивания отводов в большей степени проявляется на их выпуклой стороне. Оценка работоспособности отводов, имеющих утонение стенки, напрямую связана с оценкой их прочности.

Данная задача в системе ГИС МТ решена при помощи подсистемы КРАМ КС.

Данные диагностических обследований (периодических контрольных измерений), выполняемых в рамках ДООКС, вводятся в систему автоматизировано, увязываются с пространственными и техническими данными. Затем на основании действующих нормативных документов РФ подсистемой КРАМ КС проводится анализ диагностических материалов, выполняется оценка текущего состояния отводов, планирование вывода отводов в ремонт или устанавливается периодичность контроля состояния толщин стенок отводов по контрольным точкам (исходя из специфики технологии и фактических данных по интенсивности износа конкретного отвода). Кроме того, в настоящее время ведутся работы по расширению функционала подсистемы КРАМ КС:

• анализ данных виброметрических измерений;

• оценка НДС ТПО по результатам геодезической съемки и контроля прилегания ТПО к • анализ риска возникновения аварии на КС.

Рисунок 2. КРАМ КС. Модуль Толщинометрия.

КРАМ КС является результатом тесного взаимодействия между разработчиками и сотрудниками производственного отдела по эксплуатации компрессорных станций, а также сотрудниками инженернотехнического центра ООО «Газпром трансгаз Сургут». КРАМ КС находится в промышленной эксплуатации с 2010 г. (охватывает все 17 станций предприятия) и является базовым инструментом для анализа технического состояния и планирования ремонтных работ на территории КС.

В ближайшей перспективе сотрудники предприятия смогут решать целый ряд дополнительных аналитических задач, опираясь на большое количество данных об оборудовании, его диагностике и ремонтах. Так, в настоящее время выполняются работы по созданию аналитического модуля, основанного на использовании технологии Data Minning. Указанный модуль будет позволять строить произвольные отчеты по данным системы и предоставит возможность выявления скрытых, неявных зависимостей между различными параметрами. Например, можно будет выяснить, какова взаимосвязь между уменьшением толщины стенки во времени и определенными параметрами, характеризующими отвод - марка стали, завод-изготовитель место установки отвода (АВО, ПУ, ГПА), что позволит в более высокой степенью достоверности принимать решения о закупках того или иного вида оборудования и материалов.

ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТА КОНСТРУКЦІЙНОЇ МІЦНОСТІ

ЗВАРНИХ З‘ЄДНАНЬ РЕМОНТНИХ КОНСТРУКЦІЙ

НА МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДАХ

Аналізуючи структурний розподіл магістральних газопроводів (МГ) газотранспортної системи України за терміном експлуатації можна зробити висновок, що для підтримки безперервної роботи і робочого стану трубопроводів в найближчий час знадобиться провести великий обсяг відновлювально-ремонтних робіт.

Готовність до аварійних ситуацій і можливість дій в таких умовах є критичним питанням з моменту створення тиску в трубопроводі і протягом всього строку його експлуатації. У зв‘язку з цим для кожної аварійної ситуації або у випадку виявлення неприпустимих дефектів на лінійній частині трубопроводів необхідна стратегія ремонту, яка б базувалась на наступних критеріях: вибір методу ремонту, безпечність виконання відновлювальних робіт, надійність ремонтних конструкцій, вплив на оточуюче середовище, безперервність транспортування продукту, тривалість ремонту, економічна доцільність. При цьому перевагу слід надавати методам ремонту без зупинки експлуатації трубопроводу, оскільки в цьому випадку обсяг транспортування продукту не зменшується або зменшується незначно на протязі невеликого часу, а також не призводить до значних матеріальних і економічних збитків.

За результатами поточного діагностування технічного стану магістральних газопроводів ДК "Укртрансгаз" інтелектуальним поршнем Rosen (таблиця 1) можна зробити наступний висновок. Більше половини виявлених дефектів складають локальні та обширні корозійні пошкодження. В кільцевих зварних стиках зафіксовані неприпустимі за нормативними вимогами ВСН 006 і ВСН 012 дефекти та дефекти, які були закладені ще під час будівництва МГ. Кількість їх сягає 11%. Багато поверхневих дефектів в зварних швах (12%) та внутрішніх пошкоджень (11%) в основному металі (типу розшарування).



На підґрунті аналізу характеру і геометричних параметрів виявлених дефектів було запропоновано структурний підхід до розробки технологій поновлення несучої здатності лінійної частини МГ під тиском із застосуванням дугового зварювання. Методи ремонту були згруповані за видами дефектів та цільового призначення (ГБН "Магістральні газопроводи. Ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації"). Для кожної групи методів ремонту визначалися безпечні умови виконання дугового зварювання на газопроводі під тиском з урахуванням робочих параметрів транспортування газу, геометричних характеристик трубопроводу та конструктивного оформлення зварних з‘єднань.

Більшість запропонованих методів ремонту МГ в умовах експлуатації передбачають застосування підсилюючих конструктивних елементів, яким притаманні типові види зварних з‘єднань, наведені на рис. 1.

І перед тим, як рекомендувати розроблені технічні рішення до промислового впровадження, необхідно було визначити умови забезпечення технологічної та конструкційної міцності таких з‘єднань.

Здатність зварних з‘єднань без руйнування (утворення холодних тріщин) витримувати термомеханічний вплив під час дугового зварювання штучними електродами оцінювалось на зразках (із типових трубних сталей 17Г1С і Х60), які найбільш наближено імітували реальні зварні з‘єднання конструктивних елементів. Так для поздовжніх стиків муфт (рис. 1, а, б) це була проба Теккен; для конструкції "латка-муфта" – кругова проба; для напустково-стикових з‘єднань.

За методикою Теккен оптимальна температура попереднього підігріву з метою запобігання утворенню холодних тріщин в реальних зварних з‘єднаннях вибирається за критерієм сумарної довжини тріщини в контрольному шві – 50%. Таким чином для сталі 17Г1С (товщина металу до 16 мм) ця температура складає 20…50 С, а для сталі Х60 – 120…130 С за умови зварювання електродами з основним типом покриття. І, очевидно, на 60…80 С більше при застосуванні електродів з целюлозним покриттям Для виключення утворення холодних тріщин в зварних з‘єднаннях "латка-муфта" необхідно, щоб технологічний зазор в розробці складав не менше 6 і 8 мм для сталей 17Г1С і Х60 відповідно.

В кільцевих напустково-стикових з‘єднаннях муфт з трубопроводом, при наявності природного концентратору напружень у вигляді міжтрубного зазору, на вірогідність утворення холодних тріщин в першу чергу впливає вміст дифузійного водню в наплавленому металі і техніка виконання зварювання. Так застосування термовідпалювального ефекту під час зварювання другого шару шва дозволяє значно підвищити рівень критичних напружень повільного руйнування.

Як показує світовий досвід, в напусткових і таврових з‘єднаннях низьколегованих сталей можливе утворення шаруватого розтріскування при дії напружень по товщині прокату, що має місце в ремонтних конструкціях під час зниження внутрішнього тиску в трубопроводі, і яке в основному пов‘язано з морфологією і високим вмістом неметалевих вкраплень.

Оцінка схильності найбільш поширених трубних сталей до шаруватого розтріскування виконувалась за показником відносного звуження циліндричних складових зразків, що виготовлялись з попередньо виконаних хрестоподібних зварних з‘єднань. Результати випробувань представлені на гістограмі. Видно, що найбільшу пластичність при дії напружень по товщині стінки труби, а отже і меншу схильність до утворення шаруватого розтріскування, мають сталі типу Х60, Х70, сталь 20. Найменша пластичність, у вказаному випадку, властива сталі 17Г1С.

Також було проведено експериментальні дослідження конструкційної міцності різних типів напусткових зварних з‘єднань при статичному та циклічному навантаженні. Встановлено, що величина напружень зсуву в зразках з напустково-стиковими зварними з‘єднаннями значно вища в порівнянні зі зразками з кутовими швами, а опір вигинові підвищується майже у два рази за рахунок локального обмеження вигинних деформацій навантаженого елемента.

Вивчення впливу конструктивного оформлення шва в напусткових зварних з‘єднаннях на опір їх втомі виконувалось на зразках-імітаторах за результатами випробувань при повторно-статичному навантаженні (10000 циклів), що має місце під час експлуатації трубопроводів. Доведено, що перехід від зварних з‘єднань з кутовим швом до напустково-стикових дозволяє підвищити границю витривалості зварних з‘єднань конструктивних елементів з трубопроводом при циклічному навантаженні на 50%.

З метою визначення граничних геометричних розмірів кільцевих швів (ширини зони сплавлення) в напустково-стикових зварних з‘єднаннях підсилюючих конструктивних елементів з трубопроводом (в даному випадку муфт) в залежності від внутрішнього тиску на час встановлення, з передбаченням наступного зниження тиску до нуля, було розроблено математичний алгоритм за критеріями механіки руйнування. Він надає можливість оцінити і спрогнозувати роботоздатність різних конструктивних схем приєднання елементів з урахуванням наявності природного концентратору напружень у вигляді міжоболонкового зазору.

Граничний стан зварних з‘єднань при статичному навантаженні визначався за двохпараметричним критерієм крихко-в‘язкого руйнування матеріалу з наступним припущенням: не брався до уваги вплив пластичних деформацій поблизу концентратора напружень, а також не враховувалися напруження, обумовлені термічним циклом дугового зварювання.





Результати розрахунків відносно розмірів ширини кільцевого шва для конкретних геометричних параметрів трубопроводів і підсилюючих конструктивних елементів (муфт). При цьому враховувалися співвідношення товщини їх стінок і внутрішній тиск в трубопроводі під час проведення складальнозварювальних ремонтних робіт. Видно, що з підвищенням діаметру трубопроводу значення ширини кільцевого шва а зростають, і найбільш інтенсивно при тиску, близькому до експлуатаційного. Підвищення товщини стінки підсилюючої муфти вимагає більших розрахункових значень а.

З метою отримання якісної картини впливу жорсткості з‘єднуємих елементів, які з‘єднуються (муфти і трубопроводу) було побудовано графічні залежності для ряду варіантів встановлення муфт з різним співвідношенням товщини стінок на трубопроводі Ду1000 мм (як приклад) при тиску 5,5 МПа, а також з урахуванням характеристик міцності металу вказаних. Спостерігається адекватне зростання розрахункової величини а з підвищенням товщини стінки трубопроводу і співвідношенням товщини стінок зварюваних елементів, що зварюються. Крім того, підвищення характеристик міцності металу трубопроводу призводить до зростання розрахункової ширини зони сплавлення кільцевого шва, що поєднує муфту з трубопроводом.

Таким чином, при розробці технологій зварювання підсилюючих конструктивних елементів (КЕ) на діючих газопроводах, коли задаються геометричні параметри кільцевих зварних швів, які розраховуються для конкретного випадку, необхідно орієнтуватися в першу чергу на те, що товщина стінок поєднувальних елементів, які з‘єднуються є вихідними даними, а змінювати можна тільки внутрішній тиск в трубопроводі в сторону зменшення на час встановлення підсилюючого елементу.

ДЛЯ ПРОБЛЕМНИХ ДІЛЯНОК ГАЗОПРОВОДІВ

Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України ДПІЦ „Техноресурс” НАН України Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України Вступ. Забезпечення ефективного протикорозійного захисту відкритих ділянок магістральних трубопродів та переходів земля–повітря є надзвичайно актуальним. У світовій практиці на ці ділянки прийнято наносити стійкі поліуретанові покриття, які мають особливо високі показники корозійної та атмосферостійкості, еластичності, адгезії і ударної міцності щоби протистояти пошкодженням від механічних чинників [1-3]. Перспективними в цьому плані є покриття на основі поліуретанової емалі, модифікованої перхлорвініловою смолою [4], які мають підвищені фізико-механічні та бар’єрні властивості у корозійних середовищах. Однак, у випадку наскрізного пошкодження поліуретанових покриттів розвивається підплівкова корозія металу, що нівелює їхні переваги в протикорозійному захисті над іншими видами покриттів. Тому існує необхідність розроблення ефективного інгібованого грунту під поліуретанове лакофарбове покриття [5,6]. Перспективними інгібувальними пігментами для поліуретанових грунтів на сталі можуть бути недорогі та екологічно безпечні фосфати цинку та заліза, якщо їх синергічно поєднати з відповідними мінеральними наповнювачами.

Мета роботи – розробити ефективно інгібований грунт на поліуретанперхлорвініловій основі з підвищеними фізико-механічними та протикорозійними властивостями для захисту проблемних ділянок магістральних трубопроводів, зокрема, переходів земля – повітря.

Матеріали та методи досліджень. Поліуретанове вяжуче для ґрунтувального покриття складалося з лапролу та поліізоціанату, а в якості модифікатора використовували перхлорвінілову смолу.

Інгібувальним пігментом служила суміш фосфатів цинку та заліза, яка постачається під торговою маркою Actirox 213. Для порівняння ефективності інгібування використовували хромоксидний пігмент. У якості мінерального наповнювача-синергіста вибрали воластоніт – природний силікат кальцію, який з одного боку здатний поставляти іони кальцію в розчин при наявності середовища, з іншого – завдяки своїй голчастій структурі підвищувати фізико-механічні властивості покриття.

Вивчали шість варіантів ґрунтувальних композицій, які містили оксид хрому (Х), фосфати цинку і заліза (А), воластоніт (В), а також суміші фосфатів цинку і заліза з воластонітом (АВ) і оксидом хрому (ХА), оксиду хрому з воластонітом (ХВ) за оптимальної об’ємної концентрації. Грунтувальні композиції готували шляхом перетирання мінерального наповнювача та інгібувального пігмента сукупно з поліуретанперхлорвініловим вяжучим у кульовому вібраційному млині. Підкладкою для нанесення покриттів слугували пластини сталі 09Г2С (50х150х2 мм), які очищували піскоструменевим методом, знежирювали розчинником та фарбували методом пневматичного розпилення. Товщину шару грунту на зразках витримували в межах 50...70 мкм. Після підсихання грунту до відлипання І стадії за ДСТУ 4219:

2003 на нього наносили шар поліуретанової емалі товщиною 50-70 мкм. Зразки покриттів витримували не менше 7 діб за кімнатної температури для повної полімеризації.

Захисні властивості покриттів досліджували імпедансним методом [7]. Вимірювання здійснювали при кімнатній температурі на приладі Р-5083 за частот змінного струму 0,1, 0,2, 1 і 10 кГц, використовуючи платиновий протиелектрод. Досліджували суцільні покриття та покриття з дефектами. Для цього в покриттях були зроблені наскрізні отвори 1 мм. Корозійним середовищем слугував слабокислий розчин з рН 4,5 (3,18 мг/л сірчаної кислоти + 4,62 мг/л сульфату амонію + 3,20 мг/л сульфату натрію + 1,58 мг/л азотної кислоти + 2,13 мг/л нітрату натрію +8,48 мг/л хлориду натрію), який імітує дощові опади в промислових районах України.

Корозійно-електрохімічні властивості сталі досліджували в слабокислому дощовому розчині та у витяжках інгібувальних пігментів. Витяжки готували, додаючи 1 г кожного з компонентів до одного літра корозійного розчину, який відстоювали протягом 48 годин і двічі фільтрували. Для досліджень використовували потенціостат IPC-ProM з комп’ютерним управлінням, триелектродну електрохімічну комірку, насичений каломельний електрод порівняння і платиновий допоміжний електрод. Записували зміни потенціалу корозії та знімали поляризаційні криві.

Поверхневий аналіз захисних плівок, утворених на маловуглецевій сталі після доби витримування в інгібованих розчинах, досліджували на сканівному електронному мікроскопі EVO 40XVP із системою мікроаналізу INCA Energy 350.

Адгезію поліуретанових грунтів до сталі визначали згідно ГОСТ 14790-69 і ДСТУ: 4219 2003.

Використовували адгезиметр «AДГM 20-Техно-Ресурс” високоточний власної конструкції [8]. Визначення ударостійкості покриттів здійснювали на копрі У-2 згідно ДСТУ 4219: 2003, використовуючи сталевий індентор з 16 мм. Діелектричну суцільність покриттів визначали електроіскровим дефектоскопом «Пульсар – 2І».

Результати досліджень та їх обговорення. Інгібувальні пігменти, дисперговані в ґрунтувальному шарі, сповільнюють підплівкову корозію металу [9]. Фосфатний інгібувальний пігмент після проникнення середовища крізь дефекти поліуретанового покриття до металу повільно гідролізується, спричинюючи утворення на анодних ділянках металу стійкої фосфатної плівки, а на катодних – осадження малорозчинних гідроксидів. Однак, інгібувальна дія фосфатних пігментів часто недостатня для ефективного захисту вуглецевої сталі. Тому доцільно було розглянути можливість її підсилення шляхом додавання в поліуретанову ґрунтувальну композицію іншого антикорозійного компонента. В літературі відзначають позитивний вплив на захисні властивості лакофарбових покриттів мінерального наповнювача – воластоніту, витяжка якого має лужну реакцію, що сприяє пасивації сталі в щілині під покриттям [10, 11].

Дослідження корозії маловуглецевої сталі в слабокислому дощовому середовищі з витяжками фосфатного пігмента та воластоніту показали, що значення потенціалу корозії в середовищі з фосфатним пігментом та природним силікатом кальцію є вищими від тих, що характерні для неї в неінгібованому розчині, що свідчить про переважання анодного контролю процесів корозії металу. Однак, якщо порівняти вплив витяжки воластоніту та суміші фосфатів цинку і заліза на потенціал корозії металу кожного окремо, то можна бачити більшу пасивацію поверхні сталі під впливом кальцію силікату. У фосфатній витяжці внаслідок осадження на катодних ділянках металу захисної плівки за участі іонів цинку та заліза може мати місце також катодний контроль корозії, на що вказує незначне відхилення потенціалу корозії в анодну область від його значень в неінгібованому середовищі. Водночас, це може свідчити і про недостатнє інгібування корозії. Форма потенціодинамічних поляризаційних кривих зразків маловуглецевої сталі в інгібованих розчинах вказує на посилення контролю катодної та анодної реакцій. У розчинах, інгібованих сумішшю фосфатів цинку і заліза та воластоніту, анодні та катодні струми є меншими, ніж в інгібованих одинарними сполуками. При цьому струм саморозчинення за співвідношення між фосфатним пігментом та природним силікатом кальцію 1:4 досягає свого мінімального значення (рис. 1), а на поляризаційних кривих спостерігається поява плато пасивності. Дальше збільшення відносного вмісту воластоніту в інгібувальній суміші не призводить до суттєвого зменшення струму саморозчинення металу.

Водночас надлишок силікату може погіршити технологічність поліуретанової композиції та утруднити її нанесення на поверхню металу способом розпилення. Можна припустити, що за наявності у її складі силікату кальцію потрібна менша кількість фосфату цинку і заліза для ефективної пасивації металу.

Важливим фактором інгібування корозії маловуглецевої сталі витяжкою суміші фосфатного пігмента та воластоніту може бути збільшення рН корозійного розчину внаслідок розчинення силікату. Це створює умови для пасивації сталі за меншої концентрації оксигену в розчині.

Рис. 1. Залежність рН корозійного розчину (1) та густини струму саморозчинення маловуглецевої сталі після 24 год експозиції в ньому (2) від відносного вмісту воластоніту в інгібувальній суміші за постійного вмісту фосфатного пігменту 1 г/л.

Електронномікроскопічними дослідженнями поверхні маловуглецевої сталі після 24 годин витримки в середовищі, інгібованому сумішшю фосфатного пігменту та воластоніту за співвідношення 1: 4, виявили адсорбовану на її поверхні захисну плівку (рис. 2), яка складається з мікрокристалічних утворень розміром не більше 1 мкм та тоншого адсорбованого шару між ними. Мікрорентгеноспектральний аналіз показав, що плівка містить у своєму складі атоми цинку, кремнію, фосфору та кальцію (рис. 3) і ймовірно складається з силікату та фосфату. В роботі [12] вказують на можливість хемосорбції фосфат іонів на поверхні кристалів кальцію силікату. Така хемосорбційна взаємодія може призвести до суттєвого підвищення захисних властивостей і корозійної тривкості поверхневої плівки на сталі.

Рис. 2. Електронномікроскопічне зображення поверхні маловуглецевої сталі після 24 годин витримування в слабокислому корозійному розчині, інгібованому сумішшю фосфатного пігменту та кальцію силікату за масового співвідношення 1/4.

Рис. 3. Мікрорентгенівський спектр поверхневої плівки на маловуглецевої сталі після 24 годин витримування в слабокислому розчині, інгібованому сумішшю фосфатного пігменту та кальцію силікату за масового співвідношення 1/4.

Для виявлення антикорозійного ефекту від уведення інгібувальних пігментів досліджували імпеданс поліуретанових покриттів (грунт + верхній шар) з наскрізними дефектами. Найбільший опір та відповідно вищий захисний ефект спостерігається в покриття, інгібованого сумішшю фосфату цинку і заліза та силікату кальцію (рис. 4). Поліуретанові композиції, що окремо містять фосфатний пігмент та силікат кальцію, мають гірші захисні властивості. Поєднання в поліуретановому покритті цинк/залізо фосфатного та кальцію силікату зумовлює ефект синергізму захисної дії внаслідок локального підлужнення середовища в місці дефекту від часткового розчинення воластоніту і поліпшення умов для пасивування поверхні сталі [11], а також внаслідок формування корозійностійкішої фосфатної плівки за участі іонів кальцію, цинку і заліза.

Рис. 4. Залежність питомого опору змінному струмові (частота 0,1 кГц) інгібованих покриттів з дефектами 1 мм від часу витримки в середовищі слабокислого дощу: 1 – композиція А; 2 – композиція В; 3 – композиція Х і 4 – композиція АВ.

В околі дефекту в неінгібованому покритті після витримки в слабокислому розчині корозія інтенсивніша. В покритті АВ, модифікованому сумішшю фосфату цинку і заліза з воластонітом, продукти корозії поширюються лише на незначну частину площі поверхні дефекту.

Часові залежності імпедансу (частота 0,1 кГц) непошкоджених інгібованих покриттів засвідчують стабільність їх бар’єрних характеристик під час випробувань у корозійному розчині протягом 365 діб. На даній базі випробувань усі покриття володіють приблизно співмірними захисними властивостями. Їх опір у середовищі слабокислого дощу знаходиться на рівні 15-20 МОм*см2. Кращі параметри імпедансу спостерігаються для покриттів АВ з сумішшю фосфатного пігмента та воластоніту. Встановлено чітко виражену обернено пропорційну залежність опору покриттів, інгібованих фосфатним пігментом і воластонітом, від частоти струму (рис. 5), що свідчить про їх високі захисні властивості.

Рис. 5. Частотні залежності опору змінному струмові покритттів з сумішшю фосфату цинку і заліза та воластоніту на початку (1), після 2 (2), 40 (3), 160 (4) і 300 (5) діб витримки в слабокислому дощовому розчині.

Підвищені захисні характеристики нових поліуретанперхлорвінілових покриттів підтверджуються випробуваннями на діелектричну суцільність, яка майже на порядок вища від значення 5 кВ/мм, яке вимагає ДСТУ 4219: 2003.

Попри характеристики протикорозійного захисту для грунту є важливими їхні фізико-механічні властивості. За особливо агресивних умов експлуатації, якими, зокрема, є місця переходів „земля-повітря” на магістральних трубопроводах, грунти під покриття повинні мати високі значення адгезійної міцності та ударостійкості. Дослідження впливу інгібування на адгезійну міцність поліуретанперхлорвінілового грунту показали, що для варіантів інгібованих покриттів величина адгезії відповідає вимогам ДСТУ 4219: 2003 і знаходиться в межах 7 8,6 МПа (табл. 1).

Умови випробувань зразків грунтувальних

А В Х АВ ХВ ХА

слабокислому дощі Таблиця 1. Адгезійна міцність інгібованих поліуретанових грунтів Витримка зразків у середовищі слабокислого дощу протягом року (табл.1) призвела до зменшення адгезійної міцності майже на 25% для всіх грунтів окрім грунту з воластонітом, адгезійна міцність якого зменшилась у 2,5 рази, і після такої витримки перевищує значення згідно вимог ДСТУ для полімерних покриттів магістральних трубопроводів у вихідному стані на 0,5... 1,8 МПа.

Ударостійкість покриттів є важливою характеристикою. для надземної частини ізоляції труби на переході „земля-повітря” і особливо регламентується ДСТУ 4219: 2003 для переходів земля – повітря.

Дослідження показали високі значення цієї характеристики для розроблюваних нами поліуретанперхлорвінілових покриттів (табл.2). Найбільші значення ударостійкості мають покриття з добавленням в якості інгібіторів чистого цинк/залізо фосфату (А) та цього ж фосфату сукупно з воластонітом (АВ), які є перспективними для використання в ґрунтувальних композиціях.

Таблиця 2. Ударостійкість інгібованих поліуретанових покриттів За даними проведених досліджень можна заключити, що добавлення суміші цинк/залізо фосфату та воластоніту за співвідношення по масі в поліуретанперхлорвінілове в’яжуче дасть можливість отримати ефективний грунт для переходів земля-повітря на магістральних трубопроводах. Вказана композиція захищена патентом України [13].

Дослідно-промислова перевірка на Долинському ЛВУМГ “Прикарпаттрансгаз” підтвердила, що розроблений грунт має високі атмосеростійкість, ударотривкість та протикорозійні властивості і може використовуватися для захисту магістральних трубопроводів.

1. Виявлено, що поєднання комплексного цинк/ залізо фосфату та кальцію силікату у складі поліуретан-перхлорвінілового грунту багатократно підсилює його захисні властивості завдяки ефекту синергізму.

2. Встановлено, що найефективніше інгібування корозії маловуглецевої сталі в слабокислому середовищі спостерігається для фосфатного пігменту з воластонітом за співвідношення мас 1:4. Синергізм захисної дії суміші фосфатів цинку і заліза та воластоніту полягає в одночасному протіканні двох взаємопосилювальних процесів: а – підлужнення корозійного середовища і пришвидшення пасивації сталі;

б – осадження на металі корозійнотривкої комплексної фосфатної плівки з домішками силікату кальцію.

3. Показано, що розроблена ґрунтувальна композиція має значно вищі значення фізико-механічних властивостей від закладених у вимогах ДСТУ 4219:2003 до покриттів магістральних трубопроводів:

діелектрична суцільність сягає 30… 55 кВ/мм за потреби 5 кВ/мм; ударостійкість 10,5 Дж за норми 8 Дж, а адгезійна міцність грунтів після річної витримки у слабокислому дощі перевищує на 1,5... 1,8 МПа значення адгезії за вимогами до покриттів у вихідному стані.

1. Середницький Я.А. Поліуретанові матеріали як протикорозійні покриття магістральних трубопроводів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. – 2000. – №3. – С. 84-90.

2. Омельченко С.И., Кадурина Т.М. Модифицированные полиуретаны.– К.; Наукова думка, 1983.– 3. Модифицированные материалы на основе полиуретанов / Под. ред. Дж.М. Бьюнстона.– М.; Химия, 1982.– 274 с.

4. Перхлорвинилполиуретановые пленкообразователи // Н.Н. Ласковенко, С.И. Омельченко, В.П.

Привалко и другие// ЛКМ и их применение.– 1992.– №6.– С.14–17.

5. В.І.Похмурський, І.М.Зінь, І.П.Гнип. Збільшення ресурсу високотемпературних ділянок газопроводів застосуванням нових антикорозійних покриттів // Цільова комплексна програма НАН України „Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій”. – Зб. наук. ст. за результатами, отриманими в 2004–2006 рр.– К. ІЕЗ ім. Є.О.Патона. 2006.– С.115 –119.

6. Вплив інгібувальних пігментів на захисні властивості поліуретанових грунтів / І. Зінь, Л. Білий, Н.

Ласковенко та інш. // Проблеми корозії і протикорозійного захисту матеріалів Фіз.-хім. механіка матеріалів, спец. випуск №7. -2008.-С. 424-429.

7. Карякина М.И. Испытание лакокрасочных материалов и покрытий.– М.: Химия, 1988.– 272 с.

8. Патент UA № 17205. Адгезиметр АДГМ 20 – „Техно-ресурс”, І.П.Гнип // Бюл. №9 від 15.09.2006.

9. Leidheizer H., Jr. Mechanism of corrosion inhibition with special attention to inhibitors in organic coatings // Journal of Coatings Technology. – 1981. – 53. – P. 29-39.

10. Hare C.H. Inhibitive primers for metals: Practical formulating and service problems. Journal of Protective Coatings and Linings // June, 1998. – P. 31-62.

11. Hare C.H. Mechanisms of Corrosion Protection with Surface-Treated Wollastonite Pigments. Paint & Coatings Industry // March, 1998. - P. 74-82.

12. Calcium–phosphorus interactions at a nano-structured silicate surface / D.C.Southam, T.W.Lewis, A.J.McFarlane et al. // J. of Colloid and Interface Science. – 2008. - 319– Р. 489–497.

13. Патент UA № 42045. Поліуретанова ґрунтувальна композиція, В.І.Похмурський., І.М.Зінь, І.П.Гнип та інші// Бюл. №12 від 25.06.2009.

АННОТАЦИЯ. Исследовано влияние наполнения комплексным фосфатным пигментом и волластонитом на свойства полиуретановой грунтовки. Показано, что добавление кальцийсиликатного наполнителя существенно повышает ее ударопрочность и адгезию. Использование в составе полиуретанового покрытия смеси фосфатного пигмента и волластонита улучшает его противокоррозионные свойства вследствие эффекта синергизма. Разработана новая полиуретановая грунтовочная композиция, перспективная для защиты проблемных участков магистральных трубопроводов.

КОРОЗІЙНО-ВОДНЕВА ДЕГРАДАЦІЯ СТАЛЕЙ

НАФТОГАЗОПРОВОДІВ

Національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів Проаналізовано закономірності деградації механічних і корозійно-механічних властивостей сталей магістральних нафтогазопроводів і резервуарів зберігання нафти після 28…40 років їх експлуатації.

Транспортоване товарне середовище слугує джерелом наводнювання металу “в об’ємі”, і він деградує вже за сумісної дії навантаження і водню. Показано перспективи використання електрохімічних методів для оцінювання експлуатаційної деградації властивостей сталей.

Обґрунтування безпечної експлуатації магістральних нафтогазопроводів України має важливе стратегічне і економічне значення, тому останнім часом цій проблемі надається посилена увага [1–7]. Одним із принципових чинників, які необхідно брати до уваги при діагностуванні технічного стану трубопроводів, є можлива деградація труб. Тут слід вирізняти деградацію їх поверхонь та деградацію матеріалу «в об’ємі».

Під деградацією поверхні розуміють її дефектність, а деградація матеріалу передбачає погіршення його властивостей, що ставить під сумнів подальшу безпечну експлуатацію трубопроводу навіть за відсутності макропошкод.

Основні методи оцінювання залишкового ресурсу базуються на врахуванні зміни геометричних розмірів елемента конструкції у випадку загальної корозії металу, наявності корозійних виразок і пітингів як концентраторів напружень, чи можливості зародження механічних тріщин у найбільш небезпечних ділянках та прогнозуванні кінетики їх розвитку. Тут принципово розуміти, що додатково до стадій зародження та поширення тріщин потрібно враховувати і певний інкубаційний період деградації матеріалу, поки його властивості «в об’ємі» не понизяться до рівня, коли власне стає можливим зародження і розвиток тріщини [8].

Магістральні нафтогазопроводи експлуатуються у наводнювальних середовищах, тому важливо при аналізі деградації властивостей сталей брати до уваги дію водню, здатного дифундувати вглиб металу.

Водень в загальному полегшує руйнування металів, проте в нашому випадку мова про прискорення ним стадії деградації властивостей матеріалу. І тут слід брати до уваги можливість наводнювання великих об’ємів металу стінки труби з боку внутрішньої поверхні, тобто розглядати транспортоване по трубопроводах середовище не тільки як здатне спричиняти корозійні ураження, але і як водневмісне, здатне наводнювати сталь. Для нафтопроводів максимально деградовані нижні ділянки труби від дії зібраної там залишкової (підтоварної) води. Для газопроводів транспортоване середовище агресивне через його вологість, яка за певних умов конденсується на стінках труби, а потім акумулюється на її дні. Стосовно виділення найуразливішої ділянки, то тут не так неоднозначно, як для нафтопроводів, оскільки конденсація вологи можлива і у верхній частині труби. В цьому випадку показником очікуваної сильнішої деградації властивостей металу певної ділянки труби може слугувати стан її внутрішньої поверхні: що прокородованіша поверхня певної ділянки, то інтенсивніша очікується втрата властивостей металу.

Закономірності деградації властивостей сталей. Порівнювали стан металу труб, а також великоємного резервуару зберігання нафти, у вихідному стані і після експлуатації впродовж 28…40 років. Досліджували властивості металу не тільки у вихідному стані і після експлуатації, але і виділяли різні ділянки труби і резервуару зберігання нафти, які тривало контактували чи не контактували впродовж експлуатації з водневмісним середовищем.

Магістральні нафтопроводи. На прикладі експлуатованої 30 років сталі типу 10ГС показано, що корозія внутрішньої поверхні труби найінтенсивніша в нижній її частині, від дії підтоварної води [9].

Експлуатаційна деградація металу підтверджена різким зниженням ударної в’язкості, в тому числі зварного з’єднання [10]. В той же час слід розрізняти верхню та нижню ділянки труби [11]. Так, найвища ударна в'язкість (180 Дж/см2) властива сталі у вихідному стані, а для експлуатованого металу “верх” вона вдвічі менша (95 Дж/см ). Що стосується ділянки „низ”, то визначити кількісно ударну в’язкість було неможливо через переорієнтацію площини руйнування вздовж осі труби, тобто, волокон розшарування. Це наслідок водневого розшарування, відомого для промислових трубопроводів транспортування нафти з підвищеним вмістом сірководню та сульфатвідновлювальних бактерій [12] і спричинене тиском рекомбінованого у молекулярну форму дифузійно рухомого атомарного водню (т.зв. блістеринг).

Резервуари зберігання нафти. Цей приклад модельний з огляду демонстрації ролі водню в деградації сталей. Досліджували властивості сталі Ст3сп великоємного нафтового резервуару, демонтованого після 30 років експлуатації [13]. Випробовували зразки, вирізані з різних ділянок конструкції: 1 – верхньої частини стінки, яка контактувала впродовж експлуатації з повітрям та конденсованою водою; 2 – ділянки стінки, яка постійно контактувала лише з нафтою; 3 – ділянки стінки при дні резервуару; 4 – дна резервуару.

Зазначимо, що ділянки 3 і 4 постійно контактували лише зі залишковою водою.

Найчутливішою до експлуатаційної деградації сталі виявилася ударна в’язкість: найвищий середній рівень властивий сталі ділянки 2 (KCV = 153 Дж/см2), яка контактувала лише з нафтою, а найнижчий – ділянці 3 (62 Дж/см2), як результат сумісного впливу агресивного середовища та найінтенсивнішого механічного навантаження. Метал ділянок 1 і 4, який теж контактував з наводнювальним середовищем, характеризувався KCV відповідно 72 і 84 Дж/см2. Зазначимо, що метал верхньої частини резервуару практично не піддається механічному навантаженню, тому низький рівень KCV пов’язаний, очевидно, з дією лише водню, джерелом якого слугувала конденсована вода, тобто, наводнювання металу супроводжується створенням суттєвих внутрішніх напружень. Таким чином, для деградації сталей «в об’ємі» не обов’язкове зовнішнє навантаження, достатньо лише інтенсивного наводнювання металу.

Магістральні газопроводи. Дослідження сталей вітчизняних (17Г1С) і зарубіжних (API 5L Х52, в подальшому умовно Х52 для вихідного стану і Х52-12 і Х52-10 для експлуатованих труб товщиною стінки відповідно 12 і 10 мм) газопроводів показали зміну властивостей після їх тривалої експлуатації у порівнянні з трубами запасу [14–17]. Так, знижуються міцність, твердість (HRB) і відносне звуження трубних сталей, на діаграмах розтягування появляється поличка текучості, при цьому збільшується коефіцієнт деформаційного зміцнення n (табл. 1).

Вычислено на основе измеренных деформаций.

Проведенные экспериментальные исследования прочности натурных образцов при нагружении внутренним давлением продемонстрировали эффективность восстановления несущей способности участка трубопровода с коррозионным повреждением с помощью разработанных многослойных композитных муфт, основанных на намотке:

канатной проволоки;

стальной ленты с введением межслойной клеевой композиции и постановке сварных точек для предотвращения взаимного проскальзывания витков.

Ссылки 1 Юхимец П.С., Гарф Э.Ф., Нехотящий В.А. Экспериментальное обоснование метода расчета остаточного ресурса трубопроводов с коррозионными повреждениями. Автоматическая сварка, №11,

КОНЦЕРН "СОЮЗ ЭНЕРГО" – ПРОИЗВОДИТЕЛЬ

ТРУБОПРОВОДНОЙ АРМАТУРЫ

Концерн "Союз Энерго" основан в 1996 году.

Основная деятельность изготовление, модернизация и сервисное обслуживание теплоэнергетического оборудования, промышленной трубопроводной арматуры на предприятиях Украины, России и стран дальнего зарубежья; поставки трубопроводной арматуры и энергетического оборудования в Россию, Беларусь, Узбекистан, Казахстан, Индию, Германию, Пакистан и другие страны.

На постоянной основе работают с химическими, металлургическими, энергетическими комплексами Украины и России.

В Концерн "Союз Энерго" входят такие предприятия, как ПАО "Приднепровский ремонтномеханический завод" (г. Днепропетровск), ПАО "Укрхимэнерго" (г. Северодонецк), ООО "НПП "ЦКТИА" (г.

Новомосковск), ТД "Союзпродукт", НПК "Спектр" (г. Киев). Аналогичные предприятия в России: ООО "Северпромпоставка", ООО "Союз Энерго" (г. Апатиты Мурманской области), "Союз Энерго-МСК" (г. Москва), ООО "АтомЭнерго" (г. Санкт-Петербург).

Предприятия, входящие в Концерн, сертифицированы по международным нормам программой качества ISO 9001.

На предприятии ведется постоянная работа по совершенствованию технологий выпускаемой продукции, устанавливается современное оборудование, что позволяет производить продукцию безупречного качества, ориентируясь на требования мирового рынка.

Концерн "Союз Энерго", как производитель трубопроводной арматуры, вот уже несколько лет уверенными шагами идет вперед и осваивает на своих предприятиях изготовление все новых видов продукции. Компания прошла все этапы становления производителя и поставщика, и на сегодняшний день стала уверенно чувствовать себя на рынке трубопроводной арматуры не только на Родине, но и далеко за ее пределами. Долгий путь конкуренции и технических разработок, внедрение инновационных технологий и модернизация технологической базы заводов, а также ответственное отношение сотрудников компании к своему делу позволили Концерну "Союз Энерго" добиться конкурентоспособности и устойчивости и на рынке.

Компания начинала свою деятельность с производства общепромышленной арматуры. Было разработано множество конструкторских решений, налажено и отточено производство, потрачено немало сил и средств на развитие, что и повлекло за собою успешный старт. Тогда это был лишь старт – первый этап, на котором изготавливались лишь задвижки, вентили, как, например, 15с1нж Ру 40 Ду 15-50, 15с2нж Ру 6З Ду 15-50, 15с3нж Ру 100 Ду 15-50, 15с4нж Ру 160 Ду 15-50, 32с910р Ру 10 Ду 200-1200, 32с930р Ру 25 Ду 200-800, 19с70нж Ру 25 Ду 100-1200, 19с47нж Ру 40 Ду 100-1200 и др.

Далее последовало то, к чему неизменно приходит любая компания, твердо следующая своей цели и желающая развиваться. Последовали заказы на новые типы задвижек, вентилей и клапанов, производство которых требовало новых технологических знаний и умений у сотрудников компании. Так, профессионалы Концерна "Союз Энерго" снова взялись за дело с присущей им бойкостью и вниманием. При расчете и конструирований тогда новых для нас штампосварных задвижек мы учли все физические явления, которые могут влиять на их работу. Наши специалисты на постоянной основе работали и продолжают работать над решением различных задач из областей механики, гидравлики, трения и износа, эрозии, коррозии, прочности и жесткости. За кратчайшие сроки было освоено изготовление множества видов новой продукции и налажен выпуск такой арматуры, как 30с42нж Ру 10 Ду 150-300, 30с46нж Ру 6 Ду400с947нж Ру 4 Ду 800-1200, 30с914нж Ру 1,6 Ду 1400, 30с911нж Ру 1 Ду 1500, 30с945нж Ру 2,5 Ду 1600 и др.

Своеобразный поиск души в творении и выдающиеся достижения в арматуростроении, внедрение новых технологий, разработка собственных оригинальных и эксклюзивных методик производства и новый взгляд творческой группы Концерна на типовые конструкции стали основой для вручения Концерну "Союз Энерго" арматурного Оскара 6-го Международного форума PCVIEXPO 2007.

Этой наградой ведущие специалисты отрасли, присутствующие на выставке, не просто признали достижения Концерна, но и оценили по достоинству творческий потенциал компании, перспективы развития, реализацию в кратчайшие сроки программы импортозамещения трубопроводной арматуры в Украине путем создания нового производства стальных штампосварных задвижек до Ду 1500 мм, дисковых поворотных затворов до Ду 1400 мм и клапанов обратных поворотных до Ду 1000 мм.

С целью решения задач, поставленных Государственной программой развития машиностроения на 2006 - 2011г., Министерством промышленной политики Украины был проведен конкурс научноконструкторских разработок по импортозамещению образцов трубопроводной арматуры в Украине. Из участвующих 60 научно-производственных компаний, Департаментом общего машиностроения было отобрано 7 организаций для исследовательско-конструкторских разработок, в число которых вошел НПП "Центральный конструкторско-технологический институт арматуростроения", являющийся отдельным подразделением Концерна "Союз Энерго" В рамках этой программы Концерном "Союз Энерго" была проделана значительная работа по разработке, внедрению, постановке на производство и доведения до серии нескольких видов энергетической трубопроводной арматуры. Внедряя в жизнь данную программу, мы столкнулись с отсутствием в Украине соответствующих центров по проведению приемочных испытаний данной ТПА на рабочих параметрах среды.

Была проделана обширная работа по систематизации испытаний изделий энергетической ТПА, в результате чего был спроектирован и изготовлен стенд для испытаний изделий энергетической ТПА.

Стенд предназначен для испытания задвижек, клапанов регулирующих, предохранительных импульсных и др. энергетической ТПА, по наработке назначенного ресурса (наработке циклов) при рабочих параметрах среды по программам и методикам испытаний в условиях ТЭС.

Стенд состоит из корпуса, представляющего собой сварную конструкцию с размещенными на нем трубопроводами и арматурой, системой управления, системой регистрации параметров, реализующей алгоритмы испытаний и в котором устанавливаются испытуемые изделия.

В процессе испытаний проводится наработка (например, для задвижки) до 1000 циклов "открытозакрыто-открыто", а также контроль протечек через запорный орган после определенного количества циклов. Замер протечек производится через специальные устройства каждые 100 циклов. Фиксируется работа приводных устройств.

Программа испытаний может быть осуществлена как автоматически, так и в ручном режиме.

Детальная дефектация (ревизия) после испытаний подтверждает качество разработки.

В настоящее время стенд смонтирован при тесном сотрудничестве и технической поддержке одной из тепловых станций Украины и аттестован в соответствующих органах надзора.

Работа конструкторов, работников цеха КИПА и других специалистов ТЭС со специалистами Концерна "Союз Энерго" увенчалась проведением в 2010 году приемочных испытаний 8-ми опытных образцов энергетической ТПА и получением возможность постановки на производство задвижек, регулирующих, импульсных и предохранительных клапанов.

Разработанная нами конструкторская документация обеспечивает требуемый уровень показателей надежности на трубопроводную арматуру и разрабатывается с учетом уже обновленных стандартов НПФ ЦКБА (Санкт-Петербург), а этапы освоения и постановки на производство (от технического задания и до выпуска серии) соответствуют требованиям международных стандартов и ДСТУ ГОСТ 15.001:2009.

Идя навстречу заказчику и беря во внимание их пожелания, нами предпринят ряд конструктивнотехнологических мер. Например, расширение поля применения двухдискового клина с осевым унифицированным шарниром на штампосварных задвижках Ду 1000, 1200, 1400, 1500/1400. Это позволило проводить ремонтно-эксплуатационные и регламентные работы с минимальными затратами.

Также произведена замена наплавляемых поверхностей уплотнения на приварные кольца и несколько других мер, оптимизирующих как технологический процесс, так и эксплуатационные свойства трубопроводной арматуры. Точные физические расчеты позволили качественно подойти к таким немаловажным параметрам, как масса и прочность изделия. В итоге, масса наших штампосварных задвижек больших диаметров ниже массы таких же изделий, выпускаемых ранее. А это, как вы знаете, существенный показатель, привлекающий внимание конструкторов и проектантов как при создании новых объектов, так и при реконструкции уже существующих, и приводит к значительному снижению его сметной части.

Столь серьезный, качественный и быстрый подход к делу обратил на себя внимание различных компаний по всему миру, заинтересованных в покупке трубопроводного оборудования.

Последовали заказы на новоосвоенную продукцию, начался второй этап развития, который наметил пути следования Концерна "Союз Энерго", используемые и по сегодняшний день. Главной идеей, смыслом этого пути стал тезис "Не останавливаться на достигнутом!". Движение вперед – стало одним из главных отличий и достоинств Концерна. И на протяжении всех этих лет, мы с уверенностью смотрим в будущее на покорение новых вершин производства.

Все виды продукции, производителем и поставщиком которых является Концерн "Союз Энерго" сегодня, сложно даже перечислить. Мы освоили выпуск:

- задвижек клиновых литых Ду 100-350 мм, Ру 63-380 кгс/см2;

- клапанов обратных Ду 100-225 мм, Ру 63-380 кгс/см2;

- клапанов предохранительных Ду 125-300 мм, Ру 40-250 кгс/см2;

- клапанов регулирующих Ду 100-350 мм, Ру 100-380 кгс/см.

А также мы продолжаем выпуск приоритетной в энергетической отрасли продукции:

- котлы паровые различной производительности с рабочим давлением более 0,07 МПа серий ДКВР, БКЗ, ТП, ТГМЕ, Б. Котлы водогрейных всех типов с температурой воды более 115 С. Котлы утилизаторы серии КСТК, ГТКУ, КС, КУ, ОТГ, ВТКУ, ОУ, КУН, СЭТА, ПКК, ОКГ. Котлы для ГТУ, имеющие конвективные поверхности нагрева со спиральным оребрением. А также любые энергозапчасти ко всем видам котлов;

- поверхности нагрева из любых марок сталей для различных котлов в т.ч. газоплотные панели и из оребренных экранных труб. Пароперегреватели, водяные экономайзеры, ширмы экранов, трубчатые воздухоподогреватели;

- трубопроводы для ТЭС и АЭС, промэнергетики, нефтехимии в т.ч. трубопроводы в пределах котла и стационные, в т.ч. фасонные изделия: трубы (отводы) гнутые из труб до 530 мм и стенкой до 70 мм, переходы, тройники на параметры до 560 С и до 22,5 МПа;

- подогреватели низкого, среднего и высокого давления всех модификаций;

- опоры и подвески стационных и турбинных трубопроводов ТЭС и АЭС;

- компенсаторы различных типов;

- редукционные и охладительные установки (РОУ, БрОУ, ОУ, РУ) различной производительности;

- металлоконструкции котлов, а также металлоконструкции для промышленного и гражданского строительства, технологические;

- оборудование для ремонта котлов: леса внутритопочные ТУЛ-1, леса строительные;

- обребренные трубы: оребрение 22-57 мм, шаг оребрения 4-11 мм, высота 10-20 мм, длина мм;

- теплообменные аппараты: панели негревательные, калориферы энергетические.

В связи с постоянно растущим спросом на энергетическую арматуру высоких параметров, как в пределах нашей страны, так и за рубежом специалистами Концерна "Союз Энерго" была реализована программа по расширению выпуска этого спектра продукции на наших предприятиях.

Налажено производство кислородных и азотных фильтров Ду 150-800 Ру 10-63. И это далеко не предел! Мы продолжаем смотреть в будущее и расширять сферы своей работы.

ПРИМЕНЕНИЕ РЕГУЛИРУЕМЫХ ПРИВОДОВ VOITH

В СИСТЕМАХ ТРАНСПОРТА НЕФТИ И ГАЗА

Продукция VOITH нашла широкое распространение на предприятиях топливно-энергетического комплекса: гидромуфты, гидротрансформаторы, турбины, генераторы, системы автоматического управления нашли применение на крупнейших тепловых, атомных и гидроэлектростанциях, компрессорных и насосных станциях магистральных трубопроводов, системах водоснабжения, терминалах по перегрузке нефти и сжиженного газа, нефтеперерабатывающих заводах, морских платформах и других объектах, где необходимо обеспечить надежный и эффективный привод рабочих машин: компрессоров, насосов, вентиляторов, мельниц и пр.

Выпустив более 1 миллиона гидромуфт, VOITH достиг высокого уровня совершенства конструкций, их разнообразия, стал мировым лидером в производстве гидромуфт в широком диапазоне мощностей от 0,25 до 65000 кВт. Гидромуфты VOITH отличает высокая надежность, простота обслуживания, компактность размещения в приводах рабочих машин. Указанные преимущества данного оборудования наряду с высокой готовностью использования в самых неблагоприятных условиях ( высокие и низкие температуры, загазованность и запыленность, высокая влажность и концентрация солей и т.д.) позволяют работать данному оборудованию как на насосных станциях нефтепроводов Сибири, так и под открытым небом компрессорных станций Аравийского полуострова, на морских платформах Северного и Каспийского морей.

Одним из крупнейших проектов, реализуемых в настоящее время с участием компании Voith Тurbo в странах СНГ является оснащение гидромуфтами Voith строящегося нефтепровода «Восточная Сибирь-Тихий Океан -2 » ( ВСТО-2 ). Проект является продолжением ранее начатого строительства нефтепроавода ВСТО -1, который был запущен в строй 29.12.2009 г. на участке «Тайшет - Сковородино»

общей протяженностью 2694 км.

После завершения строительства второй очереди нефтепровода протяженностью 2046 км. с выходом к Тихому океану в районе бухты Козьмина должен быть введен в строй новый нефтетерминал для отгрузки нефти на танкеры с дальнейшей их транспортировкой в порты Тихоокеанского басейна.

Вторая очередь нефтепровода будет включать 9 нефтеперекачивающих станций, оснащенных насосами производства Сумского завода «Насосэнергомаш», входящего в машиностроительный холдинг «Гидромашсервис» (Россия) и Воронежского ООО «Газстрой».

В отличие от первой очереди нефтепровода, где для регулирования производительности насосного оборудования использованы частотные преобразователи (ЧРП), на второй очереди принято решение использовать регулируемые гидромуфты производства Voith Тurbo, что позволяет существенно снизить стоимость поставляемого оборудования, обеспечить высокую надежность работы в сложных климатических условиях и простоту обслуживания собственными силами насосных станций.

28 гидромуфт SVL 715 будут смонтированы совместно с насосами «Насосэнергомаша» и электродвигателями «Сименс» в Сумах в виде комплектов приводов на общей раме с общей системой маслоснабжения, испытаны на специально созданом стенде в институте ВНИИАЭН и затем поставлены в сборе на насосные станции ВСТО-2. Мощность поставляемых насосных агрегатов составляет 5700 и кВт. Скорость вращения двигателя - 3000 об/мин. Аналогичный подход принят и в отношении 9 комплектов оборудования, поставляемых из Воронежа.

Выбор гидромуфт вместо частотных преобразователей в качестве регулируемого привода насосов объясняется наличием ряда существенных преимуществ:

- экономия инвестиционных затрат;

- компактность размещения;

- высокая надежность и долговечность при минимальных затратах на обслуживание;

- высокая адаптивная способность гидромуфты к применению в различных конструкциях, различных условиях эксплуатации - демпфирующие свойства гидромуфты, которые защищают все элементы привода от ударных нагрузок тем самым увеличивая ресурс насосного агрегата.

С учетом постоянного роста стоимости газа и наличия избыточных мощностей по производству электроэнергии и перспектив дальнейшего развития энергетики, в т.ч. атомной, актуальным становится замещение газотурбинных перекачивающих агрегатов на электроприводные, как более экономичные.

Особенно высока эффективность использования ЭГПА в ночное время, при наличии избытка электроэнергии и применении льготных тарифов. Не случайно, один из первых проектов замены газовых турбин на электропривод на компрессорной станции Морхед (США) был назван “horsepower replacement” ( замена конной тяги ). В настоящее время на крупнейших газопроводах США «Флоридагаз», «Тенессигаз»

и др. используются гидродинамические приводы Voith Vorecon мощностью до 33 000 квт, которые за счет разделения потоков энергии и передачи 75 % энергии с помощью планетарной передачи обеспечивают КПД не ниже, чнм у частотно-регулируемого привода. Использование электроприводных газоперекачивающих агрегатов требует эффективного регулирования их производительности в связи с неравномерностью подачи газа по магистральным газопроводам. Кратковременные посуточные колебания расхода газа являются неизбежными и происходят вследствие его неравномерного разбора на ГРС и на границе разделения, а также вследствие пусков и остановов ГПА на удаленных компрессорных станциях, изменения положения регулирующих задвижек на линейной части газопроводов. Уменьшение расхода газа по газопроводу приводит к увеличению степени сжатия на всех работающих ГПА и, соответственно, росту энергозатрат в расчете на перекачку 1 м. Поступающий же с более высоким давлением к потребителю газ, в свою очередь, приводит к увеличению потерь за счет необходимости дросселирования в газораспределительной сети, т.е. у конечных потребителей газа.

Компенсация подобных колебаний должна осуществляться в автоматическом режиме посредством плавного регулирования производительности ГПА. Для этой цели совершенно неприемлемым является ступенчатое регулирование отключением ГПА. Эффективным средством управления производительностью является использование регулируемых гидромуфт, позволяющих поддерживать стабильное минимально-достаточное давление газа на выходе из КС.

В этой связи, представляет интерес опыт модернизации электрогазоперекачивающих агрегатов на компрессорной станции КС-22 «Чебоксарская» (Россия), где в 2005 году на 2-х из 11 ЭГПА были установлены гидромуфты R18K480M производства Voith (Германия). Газоперекачивающие агрегаты мощностью 12,5 МВт. размещены в компрессорных цехах № 1 и №2, которые обслуживают газопроводы «Ямбург-Тула-1» и «Ямбург-Тула-2».

ПРОБЛЕМЫ ВНЕДРЕНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ

ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ СВАРНЫХ КОНСТРУКЦИЙ

Институт электросварки им. Е.О. Патона Национальной академии наук Украины Первостепенной задачей в условиях глобального экономического кризиса является создание системы анализа, обобщения и распространения лучшей практики совершенствования сварочного производства.

Система управления качеством относится к деятельности внутри организации, направленной на удовлетворение требований и ожиданий потребителей сварочных услуг. Причины возможного кризиса в сварочном производстве – бессистемное ведение производства, несовершенство системы менеджмента при монтаже и ремонте конструкций. Поэтому в основу должны быть заложены фундаментальные концепции TQM (Total Quality Management):

концентрация внимания на потребителях;

управление НК и ТД на основе технологических процессов и фактов;

развитие персонала и его вовлечение в совершенствование технических услуг;

постоянное обучение персонала, инновации и совершенствование;

развитие партнерства с поставщиками комплектующих, услуг и элементов;

ответственность перед обществом за безопасность конструкций и изделий.

В основе системы сварочного производства должны быть заложены первостепенные задачи для предприятий:

обучение руководителей высшего звена фирм и предприятий мировому опыту совершенствования, ориентированного на жесткую конкуренцию продукции и технических услуг создание механизмов мотивации персонала, организаций и предприятий к непрерывному совершенствованию;

создание и поддержка инфраструктуры фирм и предприятий, содействие совершенствования монтажа сварных конструкций и технических услуг в области сварки, НК и ТД с целью повышения конкурентоспособности.

Внедряемая на Украине новая редакция стандарта ISO 9001:2008 состоит из восьми разделов, в которых произошли изменения. Особую проблему представляют разделы:“Цель мониторинга, измерения, анализа и совершенствования”, “Внутренние аудиты”, “Мониторинг и измерение процессов”, “Мониторинг и измерение продукции”, “Управление несоответствующей продукцией”, “Предупреждающие действия” (Приложение 1).

Важная роль отведена техническому эксперту — личность, которая владеет специальными знаниями или опытом в группе проверки состояния конструкции (аудита) [1, 15].

Основными методами работы технического эксперта, внедряющего систему (оценка состояния объектов, исчерпавших индивидуальный ресурс), являются:

• наблюдение за монтажом объекта;

• опрос персонала в организации:

• сбор объективных доказательств — параметры сварки, результаты НК и ТД;

• анализ результатов испытаний на основе требований НД;

• синтез (составление «Экспертного Висновку»).

Компетентность эксперта основывается на знаниях, умениях и навыках c применением внедряемых экспертных систем — процесс, связанный с прогрессом в области развития анализа сварочного производства и диагностики с применением программного продукта, персонального компьютера, открывшего возможность создания баз данных об объекте на основе знаний в области конкретных требовании НД к трубопроводам и сварным конструкциям [13].

В настоящее время с помощью внедряемой системы ISO 9001:2008 можно также решить проблему оценки состояния сварных конструкций с истекшим сроком эксплуатации на основе измерений и мониторинга системы управления качеством с целью выяснить, обладает ли объект достаточным запасом надежности и остаточным ресурсом на основе анализа результатов.

Анализируя при внедрении требований стандарта [3] к мониторингу и измерениям, испытаниям и лабораториям (НК и ТД), необходимо выделить этап разработки дополнительных процедур оценки неопределенности измерений, (НК и ТД), методик испытаний и достоверности результатов. Это необходимо с целью выбора более совершенной методики при подготовке к испытаниям в соответствии с требованиями ISO 17025 [4, 14, 19].

Такое изменение ориентиров необходимо для изменения отношения к сварочному производству на основе использования элементов и принципов системы управления качеством описанной в новой версии ISO 9001:2008 (рис.1).

Рис. 1 Алгоритм анализа системы мониторинга и измерений при монтаже, ремонте, НК и ТД сварных конструкций.

По результатам исследования и анализа результатов для внедрения рекомендуется использовать концепцию и методологию, исключающую возможность негативных последствий от недостоверных результатов мониторинга и измерений сварной конструкции после НК и ТД. Вероятность отклонения от достоверного результата измерений или события обусловлен риском при эксплуатации, который описан в [17, 18, 19, 20].

Риск — сочетание вероятности события (аварии) и его последствий [17, 18].

При анализе необходимо учесть, что существуют различные виды рисков в сварочном производстве:

а) риск Поставщика (изготовителя) и Потребителя (заказчика). Связан с размером возможного ущерба после аварии конструкции (трубопроводов);

б) риск как нежелательное обстоятельство, которое возможно при реализации проекта монтажа трубопроводов (не уложиться в предусмотренные сроки и/или объемы финансирования), ремонте или эксплуатации сварной конструкции;

в) риск наступления критических последствий после длительной эксплуатации сварных конструкций (учитывается вероятность наступления критических событий и размеры возможного ущерба от аварии).

Под критическим событием понимают критический отказ трубопровода, изделия или сварной конструкции.

Для координации действий руководства предприятия или организации при управлении испытательными лабораториями (ИЛ), НК и ТД рекомендуется применять менеджмент риска. При этом рекомендуется систематически использовать анализ информации, полученной в результате мониторинга, процесса измерений сварной конструкции. Это необходимо с целью определения источников возможного несоответствия при проведении измерений, количественной оценки риска потребителя при эксплуатации несовершенной конструкции (рис. 2).

Рис. 2. Комплекс корректирующих и предупреждающих действий по постоянному совершенствованию сварной конструкции, НК и ТД.

Процесс корректировки и внедрения предупреждающих действий связан с риском и направлен на минимизацию негативных последствий и максимальное использование позитивных последствий, полученных при мониторинге и измерениях сварной конструкции при монтаже и ремонте трубопроводов (рис.2). Всеобщее управление в сварочном производстве на основе качества (TQM) рекомендуется реализовывать в четырех основных сферах: обеспечение качества, процессы, персонал и ресурсы, НК и ТД.

Исходя из того, что в сегодняшней методологии оценка эффективности менеджмента предприятий осуществляется с помощью сбалансированной системы показателей (BSC), рекомендуется при внедрении принимать во внимание четыре группы факторов, вокруг которых выстраивать стратегические цели развития системы управления предприятия сварочного производства (НК и ТД):

• клиенты (как компанию оценивают потребители);

• внутренние процессы (бизнес-процессов, от которых зависят конкурентные преимущества);

• обучение и инновации (насколько соответствуют достижению поставленных целей процессы, люди, технологии);

• финансы (как оценивают компанию акционеры и кредиторы).

Третий из этих факторов – обучение и инновации – во многом являются ключевым для построения и эффективного использования сбалансированной системы управления качеством и ее показателей.

В цикличный процесс окончательного анализа риска при построении процессов мониторинга и измерений в сварных конструкциях при внедрении рекомендуется включать шесть этапов:

1. Определение области применения методик мониторинга измерений и испытаний сварных конструкций (трубопроводы).

2. Идентификация опасности и предварительная оценка последствий аварии сварной конструкции (трубопроводы).

3. Оценка величин риска каждого несоответствия (дефекта).

4. Проверка результатов анализа (испытание сварной конструкции).

5. Документирование полученных результатов (протоколы) и обоснование полученных результатов измерений и испытаний сварной конструкции (анализ).

6. Корректировка результатов анализа с учетом последних данных измерений, полученных при НК и ТД сварной конструкции.

При проведении испытаний сварной конструкции в соответствии с системой управления качеством рекомендуется при внедрении предварительно реализовать следующие этапы при анализе риска:

• определить в конструкции возможные дефекты, изучить причины, механизмы, условия возникновения и развития дефектов;

• определить возможные последствия возникновения макродефектов в сварной конструкции, провести качественный анализ опасности дефектов и (или) количественную оценку их критичности (риск);

• составить и периодически корректировать перечни критичных элементов сварной конструкции и применяемых технологических процессов сварки при ремонте и монтаже;

• выработать рекомендации по внесению изменений в конструкцию и (или) технологию эксплуатации конструкции, ее составных частей, направленные на снижение вероятности и (или) тяжести последствий (риск) возникновения макродефектов, оценить эффективность ранее проведенных ремонтных работ;

• оценить достаточность предусмотренных контрольно-диагностических и корректирующих (профилактических) операций, направленных на предупреждение появления дефектов в сварной конструкции;

• проанализировать правила поведения персонала в аварийных ситуациях, обусловленных появлением возможных дефектов, предусмотренных эксплуатационной документацией. При этом необходимо выработать предложения по совершенствованию технологии, мониторинга и методик измерений или внесению соответствующих изменений в эксплуатационную документацию при отсутствии правил поведения персонала;

• провести последовательный анализ возможных ошибок персонала эксплуатируемой конструкции и оценить их возможные последствия, выработать предложения по совершенствованию конструкции и ввести дополнительные средства защиты от ошибок персонала, а также по совершенствованию документированных процедур и процессов системы управления качеством.

Таким образом, в соответствии с ISO 9001:2008 необходимо при внедрении постоянно выполнять требования действующих нормативных документов (НД), в т.ч. [1, 3 - 10, 15, 21-26] и внедрять гармонизуемые стандарты, в т. ч. по системе менеджмента качества сварки, координации сварочных работ, контроля и испытаний (НК и ТД), которые будут соответствовать требованиям рынка и потребителя.

Это будет способствовать повышению конкурентоспособности и надежности. [2, 3, 8, 9].

Анализ показал, что основные отличия принятого стандарта ISO 9001:2008 по сравнению с ISO 9001:2000 состоят в том, что:

К основным требованиям добавили требования законодательства.

Обязательные требования в полной мере распространяются также и на снабжение элементами конструкций.

Уточнены требования к процессам, которые приобретены у третьих лиц, с ними обращаются как с приобретенной продукцией.

Разрешено в одном документе описывать два технологических процесса, которые относятся к качеству, и также описывать один процесс в двух или нескольких документах Представитель по качеству должен быть представителем руководства фирмы или Информационные системы должен быть официально включены в инфраструктуру В состав производственной среды добавлено такие параметры: влажность, температура, уровень шума и т.д.

Измерение (испытания) рассматривается как один из видов деятельности организации по отношению к процессам жизненного цикла.

Продукция (услуги) должна идентифицироваться не только в местах хранения (выполнения процедур), но и при выполнении процессов жизненного цикла.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |
Похожие работы:

«РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ МЕДИЦИНСКИХ НАУК НАУЧНЫЙ ЦЕНТР СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ ХИРУРГИИ им. А.Н. БАКУЛЕВА ПЛАН РАБОТЫ УЧЕНОГО СОВЕТА, ПРОВЕДЕНИЯ НАУЧНЫХ И КЛИНИКО-АНАТОМИЧЕСКИХ КОНФЕРЕНЦИЙ НА I ПОЛУГОДИЕ 2014 ГОДА Утвержден на директорском совещании 30 декабря 2013 г. МОСКВА ЯНВАРЬ 9 четверг УЧЕНЫЙ СОВЕТ Молодые ученые 12.00 Оптимизация функции кардиоресинхронизирующих устройств с помощью трехмерной I. эхокардиографии. Докладчик: к.м.н. О.Н. Кислицина (15 мин) Интервенционное лечение предсердных...»

«СОГЛАШЕНИЕ О РЕГИОНАЛЬНОЙ КОМИССИИ ПО РЫБНОМУ ХОЗЯЙСТВУ И АКВАКУЛЬТУРЕ В ЦЕНТРАЛЬНОЙ АЗИИ И НА КАВКАЗЕ ПРЕАМБУЛА Стороны настоящего Соглашения: принимая во внимание цели и задачи, указанные в Главе 17 Повестки дня на XXI век, принятой Конференцией Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию 1992 года, и Кодекс ведения ответственного рыболовства, принятый Конференцией ФАО в 1995 году; сознавая огромную важность рыбного хозяйства и аквакультуры для развития стран и их вклад в...»

«Новости аудита От 5 мая 2014 Арбитражная практика для аудиторов Статьи по аудиту в СМИ НЕКОММЕРЧЕСКОГО Новости бухгалтерского ПАРТНЕРСТВА учета Новости СРО аудиторов и вопросы АУДИТОРСКАЯ саморегулирован ия АССОЦИАЦИЯ Вопрос – ответ СОДРУЖЕСТВО Конференции, совещания и мероприятия по аудиту Тендеры Редакционная коллегия Вестник НП ААС №9 от 5 мая 2014 2 Аудиторская Ассоциация Содружество поздравляет всех С ПРАЗДНИКОМ! Вестник НП ААС №9 от 5 мая 2014 НОВОСТИ...»

«Посвящается 90-летию РГУ МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ И БИОМЕХАНИКА В СОВРЕМЕННОМ УНИВЕРСИТЕТЕ ТРУДЫ МЕЖДУНАРОДНОЙ ШКОЛЫ-СЕМИНАРА 23-27 мая 2005 года Организаторы: Ростовский государственный университет Научно-исследовательский институт механики и прикладной математики имени И.И. Воровича Южный научный центр РАН Американский совет по международным исследованиям и обменам (IREX) Ростов-на-Дону 2005 ББК В2.Я 431 Редакторы: А.О. Ватульян, М.И.Карякин Математическое моделирование и биомеханика в...»

«ВЫСШАЯ ШКОЛА ЭКОНОМИКИ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ПРИ УЧАСТИИ ВСЕМИРНОГО БАНКА И МЕЖДУНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДА XII МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ ПО ПРОБЛЕМАМ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ И ОБЩЕСТВА В четырех книгах Ответственный редактор Е.Г. Ясин 3 Издательский дом Высшей школы экономики Москва, 2012 УДК 330.101.5(063) ББК 65.012 Д23 Идеи и выводы авторов не обязательно отражают позиции представляемых ими организаций © Оформление. Издательский дом ISBN 978-5-7598-0953-1 (кн. 3)...»

«VII международная конференция молодых ученых и специалистов, ВНИИМК, 20 13 г. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ АГРОХИМИКАТОВ В ПОСЕВАХ СОИ НА ЧЕРНОЗЁМЕ ВЫЩЕЛОЧЕННОМ ЗАПАДНОГО ПРЕДКАВКАЗЬЯ Дряхлов А.А. 350038, Краснодар, ул. Филатова, 17 ГНУ ВНИИ масличных культур им. В.С. Пустовойта Россельхозакадемии vniimk-zem@yandex.ru Изучено применение агрохимикатов для некорневой подкормки растений в всходы и повторно в фазе бутанизации Агриносом А + В, Авибифом, Азоленом, Биокомплексом БТУ, Геостимом на...»

«1 Санкт-Петербургский государственный университет Российское химическое общество им. Д. И. Менделеева ХИМИЯ В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ V ВСЕРОССИЙСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ СТУДЕНТОВ И АСПИРАНТОВ ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ Санкт-Петербург 2011 2 Химия в современном мире. Пятая всероссийская конференция Х46 студентов и аспирантов. Тезисы докладов. — СПб. : ВВМ, 2011. — 660 с. ISBN 978-5-9651-0540-3 © Авторы, 2011. Программный комитет: Русанов А. И., д. х.н., профессор, академик РАН Кукушкин В. Ю., д. х.н., профессор,...»

«НАЦИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМИЯ НАУК БЕЛАРУСИ Республиканское унитарное предприятие Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по механизации сельского хозяйства Научно-технический прогресс в сельскохозяйственном производстве Материалы Международной научно-технической конференции (Минск, 16–17 октября 2013 г.) В 3 томах Том 3 Минск НПЦ НАН Беларуси по механизации сельского хозяйства 2014 ББК 40.7 Н34 Редакционная коллегия: д-р техн. наук, проф., чл.-кор. НАН Беларуси П.П. Казакевич...»

«ИНФОРМАЦИОННОЕ ПИСЬМО № 2 Международная научно-практическая конференция ГИБРИДНЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ – 2010 г. Воронеж – 24 мая 2010 г. Приглашаем Вас принять участие в заочной международной научно-практической конференции Гибридный интеллект – 2010 (ГИ-2010), цель которой – объединить усилия российских и зарубежных специалистов в области изучения естественного, коллективного, искусственного и гибридного интеллекта. По итогам конференции будет выпущен сборник материалов, который в июне будет разослан...»

«Тульский государственный университет Донецкий национальный технический университет Белорусский национальный технический университет Научно- образовательный центр геоинженерии, строительной механики и материалов 7-я Международная конференция по проблемам горной промышленности, строительства и энергетики СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ГОРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ, СТРОИТЕЛЬСТВА И ЭНЕРГЕТИКИ Материалы конференции Том 1 Под общей редакцией доктора техн. наук, проф. Р.А. Ковалева Тула -...»

«Федеральное агентство по образованию Российской Федерации Тульский государственный университет 4-я Международная Конференция по проблемам горной промышленности, строительства и энергетики СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ГОРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ, СТРОИТЕЛЬСТВА И ЭНЕРГЕТИКИ Материалы конференции Под общей редакцией доктора техн. наук, проф. Н.М. Качурина Тула, 27 – 31 октября 2008 УДК 622:001.12/18:504.062(1/9);620.9+502.7+614.87 Социально-экономические и экологические проблемы...»

«ПЕРЕЧЕНЬ ВОПРОСОВ ДЛЯ ПОДГОТОВКИ АСПИРАНТОВ К ЭКЗАМЕНУ КАНДИДАТСКОГО МИНИМУМА ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ АНАТОМИЯ (14.03.02) 1. Патологическая анатомия. Содержание, цель, задачи предмета. Связь с.другими смежными дисциплинами. 2. Клинико-анатомическая конференция. 3. Объекты и методы исследования в патанатомии. 4. Повреждение. Сущность, причины, механизмы и виды повреждений. 5. Патология ядра и цитоплазмы. 6. Венозное полнокровие. Общее и местное. Последствия венозного полнокровия. 7....»

«Чижова В.П. Принципы организации туристских потоков на особо охраняемых территориях разного типа // Экологические проблемы сохранения исторического и культурного наследия. Материалы Шестой Всероссийской конференции. Сборник научных статей. – М.: Российский НИИ культурного и природного наследия им. Д.С. Лихачева, 2002. – С. 390-405. Особо охраняемые территории (ООТ) России – это основа основ не только для сохранения нашего природного и культурного наследия, но также для экологического...»

«ТРЕУГОЛЬНИК СВЕТА Концепция инновационного мегапроекта Сокращение теневого оборота драгоценностей в России Аннотация Концепция обосновывает сокращение теневого оборота драгоценностей (ТОД) в местах добычи и обработки драгоценных металлов (ДМ) и драгоценных камней (ДК) в результате восстановления практики вольноприносительства, прежде всего, в Сибири, на Урале, Дальнем Востоке и Крайнем Севере. Эта мера снимает главную причину ТОД и открывает путь к созданию условий, необходимых для легального...»

«TD/B/C.I/CLP/27 Организация Объединенных Наций Конференция Организации Distr.: General Объединенных Наций 29 April 2014 Russian по торговле и развитию Original: English Совет по торговле и развитию Комиссия по торговле и развитию Межправительственная группа экспертов по законодательству и политике в области конкуренции Четырнадцатая сессия Женева, 810 июля 2014 года Пункт 3 а) предварительной повестки дня Консультации и обсуждения, посвященные экспертным обзорам законодательства и политики в...»

«1 Ю.А.Лебедев, МГТУ им. Н.Э.Баумана Категория времени в эвереттике и метапедагогике (доклад на VII Международной научной конференции Пространство и время: физическое, психологическое, мифологическое, Москва, 31 мая 2008 г.) Очень трудно найти черную кошку в темной комнате, особенно, когда ее там нет. Этот афоризм приписывают и Конфуцию, и братьям Вайнерам, и Ден Сяопину. В редакции последнего он звучит так: Неважно, какого цвета кошка, лишь бы она ловила мышей. Людям вот уже несколько тысяч лет...»

«Центрально-Азиатская международная научно-практическая конференция Водному сотрудничеству стран Центральной Азии – 20 лет: опыт прошлого и задачи будущего 20-21 сентября 2012 г. Алматы, Республика Казахстан Тезисы докладов Ташкент-Алматы 2012 2 Все тезисы даны в авторской редакции. Идеи и выводы авторов не обязательно отражают позиции представляемых ими организаций. 3 Содержание Круглый стол Усиление правовой основы сотрудничества Опыт сотрудничества Республики Казахстан и Кыргызской Республики...»

«1 ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ И ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЕ В ИННОВАЦИОННОМ РАЗВИТИИ РЕГИОНА Сборник статей по материалам межрегиональной научно-практической конференции школьников, студентов, аспирантов и молодых ученых (19 февраля 2014 г.) Том I Красноярск, 2014 2 Экологическое образование и природопользование в инновационном развитии региона: межрегиональная научно-практическая конференция. Сборник статей школьников, студентов, аспирантов и молодых ученых. Том I. – Красноярск: СибГТУ, 2014. – 332 с....»

«Федеральное агентство по образованию Российской Федерации Тульский государственный университет Научно- образовательный центр по проблемам рационального природопользования при комплексном освоении минерально-сырьевых ресурсов Научно- образовательный центр геоинженерии, строительной механики и материалов 5-я Международная конференция по проблемам горной промышленности, строительства и энергетики СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ГОРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ, СТРОИТЕЛЬСТВА И ЭНЕРГЕТИКИ...»

«Публикации студентов в 2008 году Статьи и тезисы докладов Первое полугодие 2008 г. 1. Саушкин М.Н., Афанасьева О.С., Дубовова Е.В. (5 курс), Просвиркина Е.А. Схема расчёта полей остаточных напряжений в цилиндрическом образце с учётом организации процесса поверхностно пластического деформирования // Вестник СамГТУ. Серия: Физ.- мат. наук и, №1(16). 2008. С. 85 – 89. ISSN 1991 – 8615. 2. Зотеев В.Е., Овсиенко А.С. (4 курс) Параметрическая идентификация специального уравнения Рикатти на основе...»









 
2014 www.konferenciya.seluk.ru - «Бесплатная электронная библиотека - Конференции, лекции»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.